№ 415/5776/13-к
№ 1-кп/415/541/13
25.09.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області
у складі головуючого судді Березіна А.Г.
за участю секретаря Болотової І.В.
прокурора Шаммієва А.Ф.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Лисичанська, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, заміжньої, не працюючої, судимої
5.09.1997 року Лисичанським міським судом за ст.208 КК України до 1 року позбавлення волі;
.3.03.1999 року Лисичанським міським судом за ст.ст.140 ч.2, 140 ч.3, 208, 43 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
2.12.2003 року Лисичанським міським судом за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 17.02.2007 року по відбуттю строку покарання;
зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.198 КК України,-
В середині лютого 2013 року, в вечірній час, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, до обвинуваченої ОСОБА_1 за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_1, прийшла ОСОБА_2, яка принесла з собою мобільний телефон «Сименс А 62», пояснивши при цьому, що він був нею викрадений, та попросила допомогти його продати. ОСОБА_1, керуючись раптово виниклим умислом на заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, зазначений телефон зберігала та збула ОСОБА_3
До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, з угодою про визнання винуватості, укладеною 17 вересня 2013 року між прокурором та підозрюваною на підставі ст.ст.468-470 КПК України, згідно якої остання визнає себе винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України, викладеному в обвинувальному акті, і сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ст.198 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, із застосуванням вимог ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за ст.198 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю та пояснила, що вона цілком розуміє характер пред'явленого обвинувачення, надані їй законом права та їх обмеження, а також, наслідки укладення угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, і вид покарання, який до неї буде застосовано у разі затвердження зазначеної угоди судом, наполягавши на останньому.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, який вважав, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається, у зв'язку з наявності наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1, її дії обгрунтовано кваліфіковані як злочин, передбачений ст.198 КК України, тобто заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,
В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості 17 вересня 2013 року між прокурором та підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, на підставі ст.ст.468-470 КПК України, є добровільним.
Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між прокурором та підозрюваним, визначена в межах санкції зазначеного злочину, застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.
За таких обставин, з урахуанням викладеного, керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості, укладену 17 вересня 2013 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_1, у кримінальному провадженні №12013030240003152 відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, - затвердити.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 ( один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя А.Г. Березін