Справа № 732/929/13-ц
Провадження № 2/732/268/13
"26" вересня 2013 р. місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді - Лиманської М.В.,
секретаря - Бруй І.В., Дударенко Ю.П., Харитонової Т.М.,
з участю прокурора - Котонос О.Б., Червонюк Ю.М. ,
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Чернігівського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої рибним ресурсам
30.05.2013 року Чернігівський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної рибним ресурсам. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 06.01.2013 року о 12 годині 30 хвилин в затоці річки Снов поблизу с. Седнів Чернігівського району відповідач здійснював заборонений лов риби живцевою снастю - жерлицями в кількості 25 штук, чим перевищив допустиму норму гачків для лову однією людиною( не більше п?яти ), при цьому виловив риби цінних видів : щука в кількості 10 шт., чим завдав збитків рибному господарству України на суму 3400 грн. Указанимим діями ОСОБА_1 порушив пункт 4.2. Правил любительського і спортивного рибальства. Постановою головного державного інспектора управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області ОСОБА_2 від 08 квітня 2013 року провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 85 КУпАП, тобто за порушення правил використання об'єктів тваринного світу, закрито у зв?язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення було зроблено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ОСОБА_1 незаконним виловом риби, яка складає 3400 грн. Оскільки шкода водним біоресурсам завдана неправомірними діями відповідача, прокурор просив стягнути з відповідача на відшкодування шкоди 3400 грн
Ухвалою судді від 07 червня 2013р. провадження у справі відкрито.
В судовому засіданні прокурор підтримав позов та пояснив, що діями відповідача, які виразилися у незаконному добувному промислі, рибному господарству завдано збитків. Розмір шкоди обчислений відповідно до встановлених «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування/збирання/ або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України», затверджених постановою КМУ №1209 від 21.11.2011 року, та складає 3400 грн. Вказана шкода в силу діючого цивільного законодавства України підлягає стягненню в повному обсязі.
Представник особи, в інтересах якої заявлено позов, в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду надійшла заява від Начальника управління Чернігіврибохорони Сови І.М., в якій останній просив розглянути справу у відстуність представника, позовні вимоги прокурора Городнянського району підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що даного правопорушення він не скоював, немає ніяких доказів того, що він в указані в протоколі про адміністративне правопорушення час і місце займався незаконним виловом риби. Протокол про адміністративне правопорушення складений незаконно, він його не підписував, пояснення та підписи в протоколі написані не ним. Винним у вчиненні адміністративного правопорушення він себе не визнає та не згоден з винесеною відносно нього постановою про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, оскільки в цій постанові позивач в порушення закону закриваючи справу, незаконно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, якого він не скоював. Вказав, що 06.01.2013 року він на власному автомобілі «ВАЗ-2104», д.н.з. НОМЕР_1, їздив до своєї тітки ОСОБА_4, якій допомагав колоти порося. Його тітка проживає в с. Камка Щорського району, а тому він поїхав до неї зранку 06.01.2013 року та повернувся додому лише десь близько 18 години. Він весь день був у тітки і нікуди не відлучався. Таку допомогу він надає тітці кожного року напередодні Різдва, щоб на свята у всієї родини було м'ясо. 06.01.2013 року він у затоці річки Снов поблизу с. Седнів Чернігівського району не був, риби він там не ловив. Ніяких пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення він не писав, ніяких протоколів 06.01.2013 року він не підписував і ніяких копій протоколів йому ніхто не вручав. Його нікуди не викликали, участі у розгляді відносно нього справи про адміністративне правопорушення він не приймав. Підтвердив, що точної дати не пам'ятає, але дійсно мала місце ситуація, коли біля його двору до нього підійшов чоловік та спитав, чи впізнає він його. Він сказав чоловіку, що бачить його вперше, тоді останній сказав, що з ним розберуться в суді. Після цього чоловік сів в автомобіль та поїхав. При цьому ніякої постанови не складалося, на підпис йому нічого не надавалося. Згодом він дізнався, що відносно нього була винесена постанова від 10.01.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за за незаконний вилов риби, яку він оскаржив в суді, та яку суд скасував. Про те, що інспектором ОСОБА_2 08.04.2013 року знову було винесено постанову відносно нього, він дізнався лише з позову прокурора. Він оскаржував цю постанову, але суд залишив його позов без розгляду.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона проживає в с.Камка Щорського району. 06.01.2013 року її племінник ОСОБА_1 на власному автомобілі приїздив до неї допомогати колоти порося. Разом з ним була її дочка, яку він привозив з м.Городня. Він має досвід в цьому, тому надає їй цю допомогу кожного року перед Різдвом. 06.01.2013 року ОСОБА_1 був у неї зранку до вечора, на протязі дня він не відлучався.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 показали, що протокол 06.01.2013 року складався зі слів правопорушника. Вже після складання протоколу 06.01.2013 року у них виникли сумніви щодо правильності цього протоколу. У зв'язку з цим вони неофіційно почали з'ясовувати дані про особу правопорушника. З неофіційних джерел вони отримали дані про те, що цією особою є ОСОБА_1 Яким саме чином перевірялись анкетні дані правопорушника, свідки суду не повідомили, але пояснили, що ці дані вони отримали з телефонної розмови з мешканцем м.Городня, який по описанню зовнішності припустив, що це ОСОБА_1 10.01.2013 року вони з метою перевірки даних виїхали до м.Городня, де пересвідчились, що правопорушником виявився ОСОБА_1 Біля будинку ОСОБА_1 вони розглянули справу про адміністративне правопорушення та у відсутності ОСОБА_1 склали постанову про його притягнення до адміністративної відповідальності, не зважаючи на те, що в протоколі від 06.01.2013 року місцем розгляду справи зазначене місце скоєння правопорушення. В протоколі інспектор ОСОБА_2 зробив декілька виправлень щодо особи правопорушника, незважаючи на те, що сам ОСОБА_1 заперечував свою причетність.
З'ясувавши на підставі наданих доказів обставини справи, перевіривши доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів.
Позивач інших доказів, ніж є у справі, суду не надав. Із заявами про витребування чи долучення інших доказів до суду не звертався, хоча таке право позивачу було роз'яснено, він оплати вартості почеркознавчої експертизи відмовився.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому при вирішення питання відшкодування шкоди суду необхідно враховувати, що шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
На підтвердження вини відповідача у завданні шкоди рибним ресурсам стороною позивача надано до матеріалів справи протокол №001285 від 06.01.2013 року та постанову №4-01/1 від 08.04.2013 року у справі про адміністративне правопорушення, якою провадження у справі закрито.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дослідивши документи, надані стороною позивача до справи, суд приходить до висновку, що протокол №001285 від 06.01.2013 року та постанова №4-01/1 від 08.04.2013 року у справі про адміністративне правопорушення не можуть бути належним підтвердженням вини відповідача у вказаному правопорушенні.
Дослідженням постанови про адміністративне правопорушення від 08.04.2013 року, по ч.3 ст. 85 КУпАП відносно ОСОБА_1 встановлено, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином вказана постанова не може бути прийнята як доказ вини особи, відносно якої вона складена, оскільки при закритті справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення наявність або відсутність вини не встановлюється.
Дослідженням протоколу №001285 від 06.01.2013 року встановлено, що цей протокол не містить необхідних реквізитів, має ряд застережних виправлень щодо особи правопорушника без вказання дати їх внесення, а також має незастережне виправлення коректором в даті розгляду справи. Також у протоколі зазначено, що справа буде розглянута за місцем скоєння правопорушення.
Як встановлено під час судового розгляду, при складанні вказаного протоколу працівниками Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області ніяким чином не перевірялись дані особи правопорушника. Ці дані були записані зі слів та необгрунтовано прийняті як правдиві, не зважаючи на те, що навіть при первинному заповненні протоколу правопорушником були вказані 2 різних прізвища Кастриця та Кравченко.
Вказані в протоколі №001285 дані про особу правопорушника не можна розцінювати як достовірні, виходячи з наступного.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності має відбуватися відповідно до КпАП з дотриманням ряду процесуальних принципів законності, забезпечення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, права на захист, всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Процесуальним документом, який фіксує порушення адміністративної справи, є протокол, який фактично за своїм змістом є звинувачувальним документом. В протоколі повинні міститися всі відомості, передбачені ст.256 КУпАП, необхідні для правильного вирішення справи. В разі вилучення у правопорушника предметів, які незаконно здобуті, у протоколі робиться відповідний запис. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. В протоколі повинні міститися дані про особу правопорушника: прізвище, ім'я, по батькові, вік, майновий стан, місце проживання та роботи, документ, що посвідчує особу. Важливе значення має зазначення в протоколі точного віку винного, оскільки це обов'язково має бути враховано при накладенні стягнення. Особа правопорушника посвідчується паспортом, посвідченням водія чи іншим документом. Якщо в правопорушника немає відповідних документів і відсутні свідки, які могли б повідомити необхідні дані про нього, він може бути доставлений в орган міліції, пункт охорони правопорядку або приміщення виконкому селищної, сільської ради для встановлення особи та складання протоколу.
Враховуючи, що встановлення особи правопорушника у разі неможливості здійснити це на місці складання протоколу, має відбуватися за правилами ч.3 ст. 259 КУпАП, тобто шляхом доставлення особи в міліцію чи в приміщення сільської /селищної/ ради, вказані в протоколі №001285 дані про особу правопорушника, отримані зі слів особи, тобто з порушенням закону, не є належним доказом вчинення саме ОСОБА_1 вказаного вище правопорушення.
Як встановлено судом, на підставі протоколу №001285 від 06.01.2013 року 10.01.2013 року інспектором ОСОБА_2 була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка була оскаржена ОСОБА_1 до суду, та яка була скасована постановою голроднянського районного суду Чернігівської області з направленням справи на новий розгляд. Підставою скасування цієї постанови стало те, що розгляд справи інспектором ОСОБА_2 фактично не проводився, протокол не оголошувався, пояснення не заслуховувались, докази не досліджувались, ОСОБА_1 був позбавлений можливості захищатись, надавати пояснення та заявляти клопотання, постанова ОСОБА_1 не оголошувалась і не пред'являлась.
Показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5 про те, що саме ОСОБА_1 вчинив вказане правопорушення, оцінюються судом критично, оскільки вказані свідки є працівниками Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області, понятих чи сторонніх свідків при складанні протоколу, не залучали, з їхніх показань вбачається, що при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення №001285 від 06.01.2013 року та при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення вони діяли не у відповідності з вимогами ст.ст. 256, ч.3 ст. 259, 260, 264 КУпАП, що стало причиною скасування судом постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10.01.2013 року, складеної відносно ОСОБА_1
Наданими суду позивачем доказами, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення №001285 від 06.01.2013 року, постановою у справі про адміністративне правопорушення від 08.04.2013 року, розрахунком, проведеним позивачем по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування громадянами цінних видів риб, достовірно не підтверджено вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.85 КУпАП, саме відповідачем ОСОБА_1 та як наслідок завдання останнім рибному господарству майнової шкоди. Отже позовні вимоги є недоведеними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, ст.ст. 209, 212 - 215 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог Чернігівського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству - відмовити у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Лиманська М.В.
Суддя М. В. Лиманська