Справа № 372/4026/13-ц
№2-1479/13
30 вересня 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кулініченко Г.В.,
при секретарі судового засідання Рудніцькій О.В.,
за участю представника позивача Єрошина І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що 27 вересня 2008 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримавши кредит зобов'язувався його повернути позивачу зі сплатою відсотків до 19 вересня 2009 року. Відповідач отримавши кошти постійно порушувала умови договору, всі звернення позивача нею ігноруються, а тому позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача на їх користь виниклу заборгованість та судові витрати сплачені при зверненні до суду. (а.с.2-4)
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, так як відповідач отримавши кредит, його своєчасно з відсотками не повернув, тим самим порушив їх права, а тому просить їх захистити задовольнивши позов в повному обсязі.
Відповідач, подавши письмову заяву (вхідний №17427/13 від 30 вересня 2013 року), в судовому засіданні пояснив, що дійсно між нею та позивачем був укладений кредитний договір, якій нею на час визначений договором був виконаний повністю, будь-яких претензій до неї позивач не пред'являв, останній звернувся до суду з порушенням строку позовної давності, а тому просить, в зв'язку зі спливом даного строку, в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи суд встановив.
27 вересня 2008 року відповідач звернулась до позивача про надання їй кредиту на побутові потреби, що підтверджується копією її заяви. (а.с.15)
27 вересня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір №УК-00049/1903, згідно якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит в сумі 5000 грн., а останній отримавши його зобов'язувався повернути протягом дванадцяти фактичних місяців від дати надання кредиту, що підтверджується копією договору (а.с.7-9), визнається сторонами в судовому засіданні, а тому дані обставини на думку суду є встановленими і не підлягаючими доказуванню.
30 вересня 2008 року відповідач згідно договору №УК-00049/1903 від 27 вересня 2008 року отримав кредит в сумі 5000 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру. (а.с.6)
27 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. (а.с.2-4)
30 вересня 2013 року відповідач подав письмову заяву про відмову в задоволенні позову, в зв'язку з пропущенням позивачем строку позовної давності.
Суд встановивши обставини справи, вважає, що між сторонами виникли договірні відносини щодо отримання та сплати споживчого кредиту.
Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.
Отже лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Згідно ст.ст.525,526,530,610,629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а згідно до статей 1049,1054 ЦК України встановлено, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором, а згідно ст.536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.
Відповідно до вимог ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, згідно ч. 2 ст.258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а статтею 265 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Крім цього пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
З матеріалів справи встановлюється, що 27 вересня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір строком на 12 місяців зі сплатою відсотків за користування споживчим кредитом до 19 вересня 2009 року (а.с.7-10), а до суду позивач звернувся 27 серпня 2013 року (а.с.2), тим самим з порушенням строку встановленого ст.257 ЦК України, а тому суд з урахуванням заяви відповідача, вищезазначеного, приймаючи до уваги лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10-70/0/4-13 від 16 січня 2013 року «Про окремі питання застосування строку позовної давності» вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити повністю.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.257,258,265,525,526,530,610,629,1049,1054 ЦК України, ст.ст.10,15,59,60,213,215 ЦПК України суд ,-
В задоволенні позову кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя