Провадження № 22-ц/774/10218/13 Справа № 2о/205/115/13 Головуючий у 1 й інстанції - Мовчан Д.В. Доповідач - Болтунова Л.М.
Категорія 61
23 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Болтунової Л.М.
суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.
при секретарі - Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2013 року про відмову у відкритті провадження по справі, -
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2013 року було відмовлено у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_2,зацікавлена особа Виконавчий комітет Ленінської у місті Дніпропетровську ради, про визнання фізичної особи недієздатною. ( а.с.3)
Не погодившись з даною ухвалою, заявниця подала апеляційну скаргу.
Вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2013 року до районного суду звернулася ОСОБА_2 з вказаною заявою зазначивши, що вона є донькою ОСОБА_3 та має однакове місце реєстрації з нею. Просила визнати мати недієздатною та встановити час виникнення такої недієздатності. Крім того, встановити над ОСОБА_3 опіку та призначити опікуном її чоловіка ОСОБА_4
Відмовляючи у відкритті провадження, суддя виходив з положень ч.7 ст. 122 та ч.4 ст.256 ЦПК України, зазначивши, що із заяви ОСОБА_2 вбачається наявність спору про право стосовно дійсності чи не дійсності договірних зобов*язань.
Проте з таким висновком колегія суддів не погоджується.
При розгляді заяви, суддя, керуючись ст.256 ЦПК України, яка передбачає розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не звернув уваги на Главу 2 (ст.ст.236-241 ЦПК України), яка конкретно регулює питання щодо розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною, а також не правильно застосував ч.7 ст.122 ЦПК України.
Посилання на те, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається наявність спору про право, судова колегія вважає помилковим.
Згідно до ст.122 ЦПК України, суддею не було перевірено чи відповідає подана і оформлена заява порядку, встановленому ст.119 ЦПК України, а тому і не вирішено питання про залишення її без руху.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судді не може залишатися в силі і підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦЙПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Судді: