Іменем України
20 вересня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Леска В.В.
суддів -Чужі Ю.Г., Кондора Р.Ю.
при секретарі - Пудак О.П.
за участю представника публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Андрейчука О.М., позивачки ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_5, представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради Степанової О.Ф., прокурора Кочеткова О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, прокурор м. Мукачево, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державної реєстраційної служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, про визнання недійсним договору іпотеки за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 липня 2013 року, -
15 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_7, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, прокурор м. Мукачево, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державної реєстраційної служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, про визнання недійсним договору іпотеки.
Позивачка зазначала, що 16 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки № 014/5558/74/33170, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського МНО ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 3201, у відповідності до якого для забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 014/5558/74/33170 від 15 червня 2007 року було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1
На підставі вищезазначеного договору іпотеки квартиру АДРЕСА_1 було внесено до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Передана в іпотеку квартира була придбана ОСОБА_7 від ОСОБА_9 на підставі Договору купівлі-продажу від 15 червня 2007 року, який в свою чергу придбав дану квартиру від ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 2006 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 11 квітня 2012 року Договір купівлі-продажу від 30 серпня 2006 року квартири АДРЕСА_1 було визнано недійсним.
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 вересня 2012 року спірну квартиру було витребувано у ОСОБА_7 із чужого незаконного володіння та повернуто ОСОБА_4 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 39,00 кв. м., житловою площею 20,70 кв. м..
Посилаючись на те, що Договір купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 визнано недійсним в судовому порядку, тобто на момент укладення Договору іпотеки № 014/5558/74/33170 від 16 червня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_1 належало не останньому, а їй, просила визнати вищезазначений договір іпотеки недійсним та виключити із Державного реєстру іпотек і з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про заборону відчуження належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, позивачка просила стягнути з відповідачів на свою користь понесені судові витрати.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 26 липня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним Договір іпотеки № 014/5558/74/33170, укладений 16 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського МНО ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 3201, предметом іпотеки згідно якого є квартира АДРЕСА_1. Стягнуто із ОСОБА_7 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 229,40 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального права, неповного встановлення обставин справи та недоведеність обставин, на які посилається позивачка, просило скасувати оскаржуване ним рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Межі доводів апеляційної скарги - при укладенні Договору іпотеки від 16 червня 2007 року не було порушено вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України. ОСОБА_7 будучи власником спірної квартири міг вільно розпоряджатися належним йому майном, на яке було відсутнє будь-яке обтяження, тому Банк мав право взяти його в іпотеку на підставі ст. 3 ЗУ «Про іпотеку». Уклавши договір Банк і ОСОБА_7 не порушили прав та законних інтересів третіх осіб, умови договору не створюють жодних обов'язків для третіх осіб, в тому числі ОСОБА_4, отже підстави для визнання договору іпотеки недійсним відсутні.
Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 30 серпня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 було укладено Договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на праві власності на підставі дублікату договору дарування, посвідченому Мукачівською ДНК 17 вересня 2003 року, реєстр № 1-4287 та виданому 12 липня 2006 року, реєстр № 1-2390 та зареєстрованого Мукачівським міжрегіональним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23 червня 2006 року за № 7538, в книзі 46, реєстраційний номер № 2641126. Даний договір купівлі-продажу було посвідчено 30 серпня 2013 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 2670.
15 червня 2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 було укладено Договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на той момент на праві власності ОСОБА_9 на підставі Договору купівлі-продажу від 30 серпня 2006 року, з відстроченням платежу, який було посвідчено приватним нотаріусом Мукачівського МНО ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за № 3187.
16 червня 2007 року між ОСОБА_7 до ВАТ (в подальшому ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір іпотеки № 014/5558/74/33170, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського МНО ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 3201, згідно якого в іпотеку Банку було передано квартиру АДРЕСА_1, яка на той момент належала ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі-продажу від 15 червня 2007 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 11 квітня 2012 року, що набрало законної сили 25 квітня 2012 року, по справі за позовом прокурора м. Мукачево в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10 до ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним та скасування Договору купівлі-продажу від 30 серпня 2006 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири з відстроченням платежу від 15 червня 2007 року, позов було задоволено частково і визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 30 серпня 2006 року. В іншій частині збільшених позовних вимог відмовлено.
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 вересня 2012 року, яке набрало законної сили 21 грудня 2012 року, по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_9, органі опіки та піклування Мукачівського міськвиконкому, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», прокурор міста Мукачево, про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення витрат зі сплати судового збору, позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та стягнуто на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_7 судовий збір в розмірі 214,60 грн..
На виконання вищезазначених судових рішень приватним нотаріусом Мукачівського МНО ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» позивачці ОСОБА_4 було повернуто правовстановлюючий документ на право власності на квартиру, а саме: дублікат Договору дарування квартири від 17 вересня 2003 року.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 4 ст. 215 ЦК України передбачено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Як вбачається із матеріалів справи рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 11 квітня 2012 року Договір купівлі-продажу спірної квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 визнано недійсним, а відтак ця обставина тягне за собою недійсність наступних правочинів, тобто Договору купівлі-продажу від 15 червня 2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 і Договору іпотеки - де предметом іпотеки є спірна квартира - від 16 червня 2007 року.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 частково, суд першої інстанції, дослідивши докази в справі й давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку, що Договір іпотеки № 014/5558/74/33170, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського МНО ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 3201, згідно якого в іпотеку Банку було передано квартиру АДРЕСА_1 слід визнати недійсним у зв'язку з тим, що в судовому порядку було встановлено, що право власності на передане в іпотеку майно ОСОБА_7 було набуто незаконно на підставі Договорів купівлі-продажу, які визнані судом недійсними.
Погоджується судова колегія і з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги про виключення із Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, так як така вимога є похідною від вимоги про визнання Договору іпотеки недійсним. Визнання договору іпотеки недійсним тягне за собою певні правові наслідки, передбачені Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та Законом України «Про нотаріат», якими передбачено порядок обтяження іпотекою нерухомого майна, його державну реєстрацію та виключення відомостей про обтяження, отже вирішення зазначеного питання не є компетенцією суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні Договору іпотеки не було дотримано вимоги ст. 203, 215 ЦК України не можуть бути взяті до уваги, оскільки в судовому порядку було встановлено, що право власності на предмет іпотеки було набуто іпотекодавцем ОСОБА_7 з порушенням вимог закону. Також безпідставним є і посилання на те, що позов в порушення вимог ст. 60 ЦПК не містить доказів в доведення обставин, на які посилається позивачка.
Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: