Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2022/13-к
30.09.2013 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючого З. Л. Оприск
при секретарі Лемак А.М.,
за участю прокурора: Кононенко М.П.
обвинуваченого: ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів кримінальне провадження №12013070200000107 від 15.05.2013 року відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с.Лекарівка Олександрійського району Кіровоградської області,
зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2 громадянина України, з середньою освітою, розведеного, не працюючого,
раніше судимого вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.05.2010 року за ст.185 ч.3 КК України до трьох років шість місяців позбавлення волі, постановою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 29.03.2012 року замінено невідбуту частину строку покарання на більш м'яке, у виді обмеження волі на 1 рік 5 місяців 19 днів, ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 05.12.2012 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання на 8 місяців 29 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Кононенко М.П., обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.05.2010 року за ст.185 ч.3 КК України до трьох років шість місяців позбавлення волі, постановою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 29.03.2012 року замінено невідбуту частину строку покарання на більш м'яке, у виді обмеження волі на 1 рік 5 місяців 19 днів, ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 05.12.2012 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання на 8 місяців 29 днів, відповідних висновків не зробив, повторно скоїв злочин.
Так, 15.05.2013 року близько 03 год. 50 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в турному вагоні №19981828 хопер-дозаторної вертушки, ВП "Колійна машинна станція КМС-125 м. Львів", який знаходився на колії №7 станції Королево Львівської залізниці, діючи таємно, умисно, з корисливою метою, викрав мобільний телефон марки "NOKIA Х-2" ІМЕІ 1: НОМЕР_1
ІМЕІ 2: НОМЕР_2, карту пам"яті на 4 Гб, дві сім-карти мобільного оператора "МТС" "Djuce", зарядний пристрій до вказаного телефону, які належать потерпілому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканцю АДРЕСА_3 чим останньому заподіяв матеріальних збитків на загальну суму 700,00 грн. та мобільний телефон "NOKIA-6233" ІМЕІ АДРЕСА_4, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора "Djuce", карта пам"яті на 2 Гб та зарядний пристрій до вказаного телефону, які належать потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканцю АДРЕСА_5 чим останньому заподіяв матеріальних збитків на загальну суму 500,00 грн.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, а також пояснив, що сам добровільно сповістив працівників міліції про крадіжку, а також те, що він правильно розуміє зміст обставин, які ніким не оспорюються, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також зрозуміло, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що обвинувачений добровільно відшкодував завданий йому збиток, а також те, що він правильно розуміє зміст обставин, які ніким не оспорюються, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також зрозуміло, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що обвинувачений добровільно відшкодував завданий йому збиток, а також те, що він правильно розуміє зміст обставин, які ніким не оспорюються, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також зрозуміло, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, на підставі та в порядку, встановленому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також їм було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім цього, судом були оголошені в судовому засіданні наступні докази:
- вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.05.2010 року, яким ОСОБА_1 визнано винним за ст.185 ч.3 КК України та призначено покарання у виді трьох років шість місяців позбавлення волі (а.п. 70,71);
- ухвала Устинівського районного суду Кіровоградської області від 05.12.2012 року, якою ОСОБА_1, засудженого вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.05.2010 року за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на 3 роки шість місяців, постановою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 29.03.2012 року замінено невідбуту частину строку покарання на більш м'яке, у виді обмеження волі на 1 рік 5 місяців 19 днів, умовно-достроково звільнений від відбування покарання на 8 місяців 29 днів (а.п. 73);
- вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (а.п.56, 57, 58);
- лист Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру від 20.05.2013 року № 741, згідно якого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на стаціонарному лікуванні не знаходився та за медичною довідкою не звертався (а.п.78);
- характеристика Косарської сільської ради Кам"янського району Черкаської області №269 від 21.05.2013 року на гр. ОСОБА_1, згідно якої останній зарекомендував себе з посередньої сторони (а.п.80);
- довідка Кам"янської центральної районної лікарні №302 від 21.05.2013 року, згідно якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п.83).
Суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України - крадіжка, вчинена повторно. Обвинувачений ОСОБА_1 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Цивільний позов не заявлявся, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням не доказувався.
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Майно, на яке накладено арешт відсутнє.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням товарознавчих експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.
Захід забезпечення кримінального провадження, застосований до ОСОБА_1 в ході досудового розслідування у вигляді особистого зобов'язання, був обраний 28.05.2013 року.
Під час судового розгляду сторони обвинувачення або захисту клопотань про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого не заявили.
Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, посередню характеристику за місцем проживання, за наявності обставин, які пом'якшують покарання та обставини, яка обтяжує покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення підсудного з обранням покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії. Однак враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.05.2010 року за ст.185 ч.3 КК України, за яким призначено покарання у виді трьох років шість місяців позбавлення волі, постановою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 29.03.2012 року замінено невідбуту частину строку покарання на більш м'яке, у виді обмеження волі на 1 рік 5 місяців 19 днів, ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 05.12.2012 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання на 8 місяців 29 днів, до 04.09.2013 року, відповідних висновків не зробив, повторно 15.05.2013 року скоїв злочин протягом невідбутої частини покарання, тому суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах обмеження волі, і, застосовуючи положення ст.ст.71, 72 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді обмеження волі, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі, і таке покарання на думку суду буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
З огляду на умисну форму вини, а також те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв злочин протягом невідбутої частини покарання, підстав для обрання більш м'якого покарання суд не знаходить.
З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст.71, 72, 81 Кримінального кодексу України, ст.ст. 91, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, що передбачено ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 6 (шість) місяців.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком -
Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.05.2010 року за ст.185 ч.3 КК України, за яким призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі,
постановою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 29.03.2012 року замінено невідбуту частину строку покарання на більш м'яке, у виді обмеження волі на 1 рік 5 місяців 19 днів -
до покарання призначеного за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 9 (дев'ять) місяців 1 (один) день.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання за даним вироком.
Речові докази:
- мобільний телефон марки "NOKIA Х-2" ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2, карту пам"яті на 4 Гб, дві сім-карти мобільного оператора "МТС" "Djuce", зарядний пристрій до вказаного телефону (а.п.147) , які передані під розписку ОСОБА_3, передати ОСОБА_3 як законному власнику;
- мобільний телефон "NOKIA-6233" ІМЕІ АДРЕСА_4, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора "Djuce", карта пам"яті на 2 Гб та зарядний пристрій до вказаного телефону (а.п.147), які передані під розписку ОСОБА_4, передати ОСОБА_4, як законному власнику.
Стягнути з ОСОБА_1, витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області в розмірі 392,00 грн.
Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.
Роз'яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
ГоловуючийЗ. Л. Оприск