справа № 179/1395/13-ц
провадження № 2/179/517/13
10 вересня 2013 р. Магдалинівський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Новік Д.І.
при секретарі - Кривошлик І.Ю.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
представників третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирної Анни Миколаївни, треті особи: Магдалинівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Відділ Держземагенства в Магдалинівському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії та зобов'язання нотаріуса вчинити певні дії,-
Позивач звернулась до суду із позовною заявою до відповідача та третіх осіб про визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії та зобов'язання нотаріуса вчинити певні дії, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_6 і видане свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_1 від 06 квітня 2007 року. Зібравши відповідні документи вона звернулась в Магдалинівську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, в зв'язку з чим була заведена спадкова справа №326/07, по якій відповідач - Державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирна А.М. надала запит в Держкомзем про грошову оцінку землі, яка є предметом спадщини, і без чого неможливо встановити розмір державного мита, що сплачується при оформленні спадщини. 15 березня 2012 року була отримана відповідь про неможливість надати такий витяг, в зв'язку з тим що дублікат Державного акту на право власності на земельну ділянку не був своєчасно зареєстрований, в зв'язку з чим вона звернулася до суду і 04 грудня 2012 року Магдалинівський районний суду Дніпропетровської області прийняв постанову, якою зобов'язав Відділ Держкомзему у Магдалинівському районі оформити належним чином та видати дублікат Державного акта і витяг грошової оцінки земельної ділянки, що і було зроблено. Потім, відповідач, оглянувши Державний акт вирішила, що він не відповідає вимогам законодавства і відмовилася вчинити нотаріальну дію та видати свідоцтво про право на спадщину, про що склала оскаржувану нею Постанову від 08 липня 2013 року. Позивач вважає, що вказана постанова нотаріуса від 08 липня 2013 року не відповідає вимогам законодавства, а саме з таких підстав. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 був виданий 6 серпня 2002 року, а «Інструкція», на яку посилається відповідач, була прийнята 22 червня 2009 року, тобто після видачі Державного акту, в зв'язку з чим, на момент видачі Державного акту такої Інструкції взагалі не існувало, як і п.2.8 на що посилається нотаріус в своїй постанові від 08 липня 2013 року. Також, нотаріус не вказала яким саме вимогам не відповідає Державний акт, а частково переписала п.2.8. навіть не вказавши, що це Наказ №325 Держкомзему України від 22 червня 2009 року. Так частина 2 п.2.8. вказує, що присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці здійснюється відповідно до вимог законодавства. Згідно Постанови КМУ від 18 серпня 2010 р. № 749 «Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці» а саме ст. 3 в Україні створюється єдина система присвоєння кадастрового номера земельній ділянці: 1) у разі відсутності в протоколі проведення перевірки зауважень до документації із землеустрою та обмінного файлу - не пізніше наступного робочого дня робить на титульному аркуші документації із землеустрою, матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, відомостях про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь позначку, в якій зазначаються кадастровий номер, дати його визначення та внесення відомостей до автоматизованої системи, прізвище та ініціали посадової особи, що зробила таку позначку, і ставиться її підпис. Виправлення у такій позначці не допускаються; 143) Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку. Датою присвоєння кадастрового номера є дата відкриття Поземельної книги. В зв'язку з чим, ст. 3 Постанови КМУ від 18 серпня 2010 року свідчить про початок створення, для чого і розробили Тимчасовий порядок, а в 2009 році була «Інструкція» та не було вказаної Постанови КМУ. Тому, хронологія прийняття Законодавчих актів свідчить про неможливість присвоєння кадастрового номера в 2002 році і наданий відповідачу Державний акт є підставою для отримання спадщини, а дії нотаріуса незаконними. В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії неповний перелік документів, що нею надавалися нотаріусу. Так, відповідачем не вказано про Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому вказаний кадастровий номер земельної ділянки, про Витяг грошової оцінки земельної ділянки на її ім'я де також вказаний кадастровий номер, а також Довідку Держземагенства, тому наявність цих документів є доказом того, що номер земельній ділянці все таки присвоєний. Крім того, відповідачем порушено вимоги ст. 38 ЗУ «Про державний земельний кадастр», згідно якої при здійсненні нотаріальних дій видача витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку здійснюється також нотаріусами. Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постанова відповідача не відповідає вимогам щодо складання таких документів. Стаття 47 ЗУ «Про нотаріат» передбачає неприйняття документів, які не відповідають вимогам законодавства. В оскаржуваній нею постанові не вказано яким саме вимогам не відповідає документ. На порушення ст. 3 Глави 13 Наказу №296/5 від 22.02.2012 р. «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» не вказані причини, з яких відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а також не вказано порядок і строки оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство, в зв'язку з чим, вона звертається до суду з позовом та просить на підставі викладеного визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії Державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирної А.М. від 08 липня 2013 року, а також зобов'язати Державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирну А. М. здійснити нотаріальну дію і видати мені свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_6.
У судове засідання представник позивачки - ОСОБА_1, що діє на підставі угоди про представництво клієнта адвокатом від 01 серпня 2013 року (а.с. 50), з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві.
Відповідач - Державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирна А.М. в судове засідання не з'явилась, до суду надано заяви (а.с. 25, 62), в яких просить суд справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
Представники третіх осіб - Відділу Держземагенства в Магдалинівському районі ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності від 19 серпня 2013 року (а.с. 60) та Магдалинівської районної державної адміністрації ОСОБА_3, що діє на підставі доручення від 24 травня 2013 року (а.с. 61) в судове засідання з'явились, позовні вимоги визнала та не заперечували щодо їх задоволення, оскільки відповідно до земельної документації кадастровий номер земельної ділянки є, тому підстав для відмови нотаріусом у вчинені нотаріальної дії, в зв'язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки, не має.
З цих підстав суд вважає можливим ухвалити судове рішення, згідно ст. 174 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників третіх осіб, вивчивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с. 4, 5, 6) - ОСОБА_6, про що видане свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_1 від 06 квітня 2007 року (а.с. 7).
За життя померлий ОСОБА_6 заповіт не залишав (а.с. 27-48) та відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка ОСОБА_4 є спадкоємицею першої черги по закону.
Зібравши відповідні документи позивачка звернулась в Магдалинівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини (а.с. 29), в зв'язку з чим була заведена спадкова справа №326/07 (а.с. 28-48), по якій відповідач - Державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирна А.М. надала запит в Держкомзем про грошову оцінку землі, яка є предметом спадщини, і без чого неможливо встановити розмір державного мита, що сплачується при оформленні спадщини (а.с. 45, 46), на що була отримана відповідь про неможливість надати такий витяг, в зв'язку з тим що дублікат Державного акту на право власності на земельну ділянку не був своєчасно зареєстрований, в зв'язку з чим її рідна сестра - ОСОБА_8 звернулася до суду з адміністративним позовом і 04 грудня 2012 року Магдалинівський районний суду Дніпропетровської області прийняв постанову від 04 грудня 2012 року, яка набрала законної сили 04 лютого 2013 року (а.с. 8-9), якою зобов'язав Відділ Держкомзему у Магдалинівському районі оформити належним чином та видати дублікат Державного акта і витяг грошової оцінки земельної ділянки, що Держкомземом було зроблено та видано Дублікат Державного акту на право власності на землю серії ЯД № 912133 замість державного акту серії Р1 № 128782 від 06 серпня 2002 року на ім'я ОСОБА_6 (а.с. 12) та витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за № 01-14/2135 від 14 червня 2013 року (а.с. 13), в якому чітко зазначено кадастровий номер земельної ділянки № 1222382500:02:002:0263, а також видано і довідку від 18 червня 2013 року за № 01-13/2152 (а.с. 11), в якій також чітко зазначено кадастровий номер земельної ділянки як № 1222382500:02:002:0263, які нею були надані відповідачу для отримання свідоцтва на право власності на спадщину.
Відповідач, оглянувши надані документи на земельну ділянку, в зв'язку з тим, що наданий їй Державний акт на земельну ділянку не відповідає вимогам законодавства, відмовила у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину, про що склала оскаржувану позивачкою постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії за № 787/02-13 від 08 липня 2013 року (а.с. 10).
Вказана постанова нотаріуса від 08 липня 2013 року не відповідає вимогам законодавства, а саме з таких підстав.
Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 був виданий 06 серпня 2002 року, а «Інструкція», на яку посилається відповідач у своїй постанові, була прийнята 22 червня 2009 року, тобто після видачі Державного акту, в зв'язку з чим, на момент видачі Державного акту такої Інструкції не існувало, як і п.2.8 на що посилається нотаріус в своїй постанові від 08 липня 2013 року.
Також, нотаріус не вказала яким саме вимогам не відповідає Державний акт, а частково вказала п.2.8. не вказавши, що це Наказ №325 Держкомзему України від 22 червня 2009 року.
Так, частина 2 п.2.8 вказаного Наказу вказує, що присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці здійснюється відповідно до вимог законодавства.
Згідно Постанови КМУ від 18 серпня 2010 р. № 749 «Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці» а саме ст. 3 в Україні створюється єдина система присвоєння кадастрового номера земельній ділянці: 1) у разі відсутності в протоколі проведення перевірки зауважень до документації із землеустрою та обмінного файлу - не пізніше наступного робочого дня робить на титульному аркуші документації із землеустрою, матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, відомостях про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь позначку, в якій зазначаються кадастровий номер, дати його визначення та внесення відомостей до автоматизованої системи, прізвище та ініціали посадової особи, що зробила таку позначку, і ставиться її підпис. Виправлення у такій позначці не допускаються; 143) Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку. Датою присвоєння кадастрового номера є дата відкриття Поземельної книги.
В зв'язку з чим, ст. 3 Постанови КМУ від 18 серпня 2010 року свідчить про початок створення, для чого і розробили Тимчасовий порядок, а в 2009 році була «Інструкція» та не було вказаної Постанови КМУ.
Тому, хронологія прийняття Законодавчих актів свідчить про неможливість присвоєння кадастрового номера в 2002 році, оскільки зворотної сили приведені нормативно-правові акти не мають і наданий відповідачу Державний акт є підставою для отримання спадщини, а дії нотаріуса незаконними, враховуючи наявність інших документів, що підтверджують присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру № 1222382500:02:002:0263, відповідно до отриманих: витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за № 01-14/2135 від 14 червня 2013 року, а також довідки відділу Держземагенства в Магдалинівському районі від 18 червня 2013 року за № 01-13/2152.
В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідачем вказано неповний перелік документів, що позивачкою надавались нотаріусу для оформлення своїх спадкових справ.
Так, відповідачем не вказано про Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому вказаний кадастровий номер земельної ділянки, про Витяг грошової оцінки земельної ділянки на її ім'я, де також вказаний кадастровий номер, а також Довідку Держземагенства, тому наявність цих документів є доказом того, що кадастровий номер земельній ділянці все таки присвоєний.
Крім того, відповідачем порушено вимоги ст. 38 ЗУ «Про державний земельний кадастр», згідно якої при здійсненні нотаріальних дій видача витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку здійснюється також нотаріусами. Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, постанова відповідача не відповідає вимогам щодо складання таких документів, оскільки стаття 47 ЗУ «Про нотаріат» передбачає неприйняття документів, які не відповідають вимогам законодавства, однак в оскаржуваній позивачкою постанові не вказано яким саме вимогам не відповідає документ.
На порушення ст. 3 Глави 13 Наказу №296/5 від 22.02.2012 р. «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» не вказані причини, з яких відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а також не вказано порядок і строки оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство, в зв'язку з чим, позивачка звернулась до суду з позовом та просить визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії Державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирної А.М. від 08 липня 2013 року, а також зобов'язати Державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирну А. М. здійснити нотаріальну дію і видати мені свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_6 (а.с. 1, 2-3, 18, 19-20).
Крім того, згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ст.ст. 1268, 1273, 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, при цьому спадкоємець за законом чи за заповітом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги протягом строку для прийняття спадщини подавши заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, з урахуванням визнання позову відповідачем та третіми особами, суд вважає, що є всі законні підстави задовольнити позов, оскільки згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки, законність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову відповідає вимогам чинного законодавства і обґрунтована на обставинах справи та доказах про те, що позивач є спадкоємцем за законом і містяться достатні докази того, що наявний кадастровий номер земельної ділянки, оцінивши зібрані докази та відповідність їх до приведених вище нормативно-правових актів, суд вважає за необхідним постановити рішення про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирної Анни Миколаївни від 08 липня 2013 року, якою відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 та зобов'язати Державного нотаріуса Магдалинівської держаної нотаріальної контори Мирну Анну Миколаївну здійснити нотаріальну дію і видати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1273-1274 ЦК України, Наказом №325 Держкомзему України від 22 червня 2009 року, Постановою КМУ від 18 серпня 2010 р. № 749 «Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці», ст. 38 ЗУ «Про державний земельний кадастр», ЗУ «Про нотаріат», Наказом №296/5 від 22.02.2012 р. «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 57-66, 88, 174, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії Державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Мирної Анни Миколаївни від 08 липня 2013 року, якою відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 в зв'язку з тим, що наданий спадкоємцем Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 912133 не відповідає вимогам законодавства.
Зобов'язати Державного нотаріуса Магдалинівської держаної нотаріальної контори Мирну Анну Миколаївну здійснити нотаріальну дію і видати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення рішення у відсутності особи, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий суддя Новік Д.І.