Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко А.О.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"26" вересня 2013 р. Справа № 2-а/0614/9905/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Іваненко Т.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від "08" травня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 08.05.2013 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період часу з 06.03.2011 року по 06.09.2011 року відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату позивачу за період з 06.03.2010 року по 23.07.2011 року:
- доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з урахуванням проведених виплат,
- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розмірів даної пенсії для осіб, віднесених до 1 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи ,які мають 2 групу інвалідності - 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат,
- пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розмірів даної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач віднесена до 1 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в УПФУ як інвалід 2 групи та отримує пенсію згідно з Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі -Закон) та має право на призначення, нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у відповідності із ст.39 Закону.
Проживає позивач у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
В решті рішення не оскаржується.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення -три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення -дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною 4 статті 54 цього Закону розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Нарахування позивачу пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до положень ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем не здійснено, у зв"язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39, 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26 липня 1996 по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 50, 54 відповідно до Постанови КМУ від 28 травня 2008 № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категоріям громадян", а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26 липня 1996 та Постановою КМУ від 28 травня 2008 № 530, відповідач неправомірно виплачував пенсію, додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 50, 54 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст. ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки порушення судом норм матеріального та процесуального права не підтверджено, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Допущена судом першої інстанції помилка в п'ятому абзаці резолютивної частини оскаржуваної постанови щодо зазначення періоду, а саме з 06.03.2010 року по 23.07.2011 року, замість правильного з 06.03.2011 року по 23.07.2011 року не впливає на правильність прийнятого судового рішення і підлягає виправленню судом першої інстанції в порядку ст. 169 КАС України.
Враховуючи викладене, підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від "08" травня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11601
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області пл. Соборна, 12 А,м. Малин,Житомирська область,11601 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області вул. Чорновола,38-Б,м. Малин,Житомирська область,11603