03 вересня 2013 року Справа № 9104/130391/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.
з участю секретаря судового засідання Саламахи О. І.
представника особи, яка подала
апеляційну скаргу Грицалик М. Я.
представника позивача Петрова А. О.
представника відповідача Шаповал Л. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 16 серпня 2011 року у справі №2а - 1068/11 за адміністративним позовом Приватного підприємства «ВПК - Ресурс - Інвест» до Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Приватне підприємство «ВПК - Ресурс - Інвест» звернулося до Мостиського районного суду Львівської області із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації» і просило: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови в реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна: склад мінеральних добрив літ. «Б» загальною площею 1281,1 метра квадратного та санпропускник літ. «А», загальною площею 423,6 метра квадратного по вул. Лісозаводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області; скасувати рішення відповідача від 26 березня 2010 року в редакції Уточнення №501 від 11 листопада 2010 року про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно; зобов'язати відповідача зареєструвати за ПП «ВПК - Ресурс - Інвест» право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.
Позовні вимоги мотивує тим, що 01 липня 2009 року між ПП «ВПК - Ресурс - Інвест» та ВАТ «Агросервіс» було укладено договір купівлі - продажу нежитлової будівлі санпропускника площею 423,6 метра квадратного. Відповідно до умов вказаного договору, того ж дня сторонами договору було укладено Акт прийому - передачі вказаної нежитлової будівлі. Також, 25 березня 2010 року між ПП «ВПК - Ресурс - Інвест» та ВАТ «Агросервіс» було укладено договір купівлі - продажу нежитлової будівлі: складу мінеральних добрив. Вказані будівлі знаходяться по вул. Заводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області.
Звернувшись з відповідною заявою про реєстрацію права власності на придбане майно, позивач отримав відмову, яка була викладена рішенням від 26 березня 2010 року з уточненням №501 від 11 листопада 2010 року. Підставою відмови зазначено виникнення право власності на нерухоме майно на підставі договорів відчуження майна, щодо якого встановлено обтяження.
Вважає відмову відповідача у реєстрації права власності протиправною, оскільки 17 липня 2009 року та 22 березня 2010 року державними виконавцями неправомірно накладено арешт на все нерухоме майно продавця за договорами купівлі - продажу. Придбані об'єкти нерухомого майна не є річчю боржника, яка знаходиться у іншої особи в розумінні ст.55 Закону України «Про виконавче провадження», так як не належать боржнику і на момент накладення арешту на нерухоме майно ВАТ «Агросервіс» вказані об'єкти нерухомого майна вже перебували у власності позивача.
Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 16 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна - склад мінеральних добрив літ. «Б» загальною площею 1281,1 метра квадратного та санпропускник літ. «А», загальною площею 423,6 метра квадратного, які знаходиться вул. Лісозаводська, 2, у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області; скасовано рішення відповідача від 26 березня 2010 року в редакції Уточнення №501 від 11 листопада 2010 року про відмову в реєстрації права власності на вказане майно; зобов'язано відповідача зареєструвати за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна, придбані на підставі договорів купівлі - продажу.
Відділ державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області у відповідності до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України подав на вказану постанову апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова стосується його прав, інтересів і обов'язків.
У апеляційній скарзі посилається на ті обставини, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення із ВАТ «Мостиський «Агросервіс» 125 953 гривні 87 коп.. В ході проведення виконавчих дій було винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження. Крім цього, на час вчинення правочинів та по даний час позивач не оплатив кошти за придбане майно. Проте, суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував вищевикладених обставин, а також того, що право власності на майно виникає з моменту його державної реєстрації. В даному випадку договори купівлі - продажу не створюють обов'язків для сторін. Просить скасувати постанову суд першої інстанції.
В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу підтримала викладені у апеляційній скарзі доводи і просить задовольнити.
Представники позивача та відповідача не погодився з апеляційною скаргою. При цьому, представник позивача вважає, що відсутність на момент нотаріального посвідчення договорів зареєстрованої заборони на відчуження майна не перешкоджала укладенню договорів купівлі - продажу. Крім цього, підприємство в даний час сплачує заборгованість боржника за вказаними виконавчими провадженнями.
Вислухавши в судовому засіданні доповідь судді - доповідача, доводи представника особи, яка подала апеляційну скаргу (відповідача), пояснення представників сторін, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність заборони відчуження нерухомого майна підтверджено витягами, виданими 01 липня 2009 року та 25 березня 2010 року, приватним нотаріусом та копіями витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів. Тому, суд прийшов до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно, яке було придбано позивачем на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі - продажу від 01 липня 2009 року та від 25 березня 2010 року. Крім цього, як зазначає суд першої інстанції, позивач звернувся до відповідача у встановлений законом спосіб та надав для реєстрації документи, які є підставою для реєстрації права власності.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи 01 липня 2009 року між позивачем та ВАТ «Агросервіс» укладено договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, згідно з яким позивач придбав приміщення санпропускника, позначеного літерою «А», загальною площею 423,6 метра квадратного, яке знаходиться по вул. Лісозаводській, 2 у м. судова Вишня Мостиського району Львівської області. Вказаний договір було посвідчено нотаріально та зареєстроване в реєстрі за №1283.
Також, 25 березня 2010 року між цими ж сторонами було укладено договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, згідно якого позивач придбав приміщення складу мінеральних добрив, позначеного літерою «Б» загальною площею 1281,1 метра квадратного, який знаходиться вул. Лісозаводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області. Вказаний договір також було посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за №684.
У день укладення договорів купівлі - продажу сторонами складені акти прийому - передачі будівель.
Позивач звернувся із заявою до відповідача про реєстрацію права власності на майно на підставі вищевказаних договорів купівлі - продажу. Рішенням реєстратора (відповідача) від 26 березня 2010 року, яке було доповнене уточненням №501 від 11 листопада 2010 року щодо помилкового посилання на абзац 7 п. 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно у реєстрації прав власності на придбане майно позивачу відмовлено на підставі абз.8 п. 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 травня 2002 року. У рішенні зазначено, що право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії АА №588194 від 17 липня 2009 року накладено арешт на майно, що належить ВАТ «Агросервіс» - будівлю санпропускника, загальною площею 423,6 метра квадратного вул. Лісозаводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області.
Також, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії АА №706231 від 22 березня 2010 року накладено арешт на все майно, що належить ВАТ «Агросервіс», в тому числі і приміщення складу мінеральних добрив загальною площею 1281,1 метра квадратного вул. Лісозаводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області. Інформацію до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна внесено 25 березня 2010 року о 12 годині 25 хвилин.
Згідно ст. ст. 655, 657 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено правовідносини щодо реєстрації прав на нерухоме майно.
Згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений у ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Такий порядок передбачає прийняття і перевірку документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації, внесення записів до Державного реєстру прав, видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону, надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до ст. 24 цього Закону України у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.
Крім цього, згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Згідно з п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно - територіальних одиниць.
Відповідно до п. 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Тобто, як було встановлено судом, факт відсутності заборони відчуження майна підтверджувався витягами, виданими 01 липня 2009 року та 25 березня 2010 року і про існування інших обставин, що є перешкодою до реєстрації права власності на майно відповідачем не повідомлено.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, положення нормативно - правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно.
Згідно ст. 18 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією із сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, їх посадова чи службова особа.
Тобто, даний спір предметно підсудний окружному адміністративному суду і в даному випадку із врахуванням положень ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України - Львівському окружному адміністративному суду.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
За наведених обставин колегія судів апеляційного суду приходить до висновку, що Мостиський районний суд Львівської області, як місцевий адміністративний суд, розглянув адміністративну справу, яка йому предметно не підсудна.
Тому, оскаржувану постанову слід скасувати і постановити нове рішення по суті пред'явлених позовних вимог.
З урахуванням вищевикладених висновків щодо підставності та обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України дії відповідача щодо відмови в реєстрації права власності на майно слід визнати протиправними, а також слід визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно, а також зобов'язати відповідача зареєструвати право власності на придбачен згідно договорів купівлі - продажу майно.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області задовольнити частково.
Постанову Мостиського районного суду Львівської області від 16 серпня 2011 року у справі №2а - 1068/11 за адміністративним позовом Приватного підприємства «ВПК - Ресурс - Інвест» до Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною відмову Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації» в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - склад мінеральних добрив літера «В» загальною площею 1281,1 метра квадратного, який знаходиться по вул. Лісозаводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області.
Визнати протиправною відмову Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації» в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - санпропускник літера «А», загальною площею 423,6 метра квадратного, який знаходиться по вул. Лісозаводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації»від 26 березня 2010 року в редакції Уточнення №501 від 11 листопада 2010 року про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно: склад мінеральних добрив літера «В» загальною площею 1281,1 метра квадратного та санпропускник літера «А», загальною площею 423,6 метра квадратного по вул. Лісозаводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської област.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за Приватним підприємством «ВПК - Ресурс - Інвест» право власності на об'єкт нерухомого майна: склад мінеральних добрив літера «В», загальною площею 1281,1 метра квадратного, який знаходиться по вул. Лісозаводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за Приватним підприємством «ВПК - Ресурс - Інвест» право власності на об'єкт нерухомого майна - санпропускник, літера «А», загальною площею 423,6 метра квадратного, який знаходиться по вул. Лісозаводській, 2 у м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Клюба В. В.
Судді: Онишкевич Т. В.
Попко Я. С.
Постанову в повному обсязі складено 09 вересня 2013 року