10 вересня 2013 р. Справа № 157574/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.
з участю секретаря судового засідання Микитин І. В.
представника відповідача Федорів Т. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Меркурій Т + Д» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року по справі №2а - 1970/2864/12 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Меркурій Т + Д» до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській обалсті про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення №0000132308 від 19 червня 2012 року, -
Приватне підприємство «Меркурій Т + Д» звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області і просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000132308 від 19 червня 2012 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 20 094 гривні.
Позовні вимоги мотивовано тим, що податковий орган прийшов до передчасного висновку, про порушення вимоги п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, оскільки на момент проведення фактичної перевірки на підприємстві робочий день не завершився і у працівників підприємства ще був час до закінчення робочого дня оприбуткувати готівку в сумі 497 гривень. При цьому, у наступні дні під час проведення перевірки до 30 травня 2012 питання оприбуткування цієї суми у касі підприємства не з'ясовувалося.
Всупереч вимогам п. 58. 2. ст. 58 Податкового кодексу України та п. 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, відповідачем в одному повідомленні - рішенні об'єднано різні штрафні (фінансові) санкції, а саме: за порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п.п. 1, 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України.
Окрім цього, на даний час Законами України не встановлені фінансові санкції за не оприбуткування у касах підприємств готівки та не передбачено право податкових органів на застосування штрафних санкцій за такі порушення, а Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не є законом.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Меркурій Т + Д» до державної податкової інспекції в Підволочиському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення №0000132308 від 19 червня 2012 року відмовлено.
Позивач не погодився із таким судовим рішенням і оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Окрім цього, доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано порушення відповідачем п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України і прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення на підставі акта перевірки, який на адресу позивача не надходив і позивачу нічого не відомо про нібито виявлені порушення. Також, висновки суду про не оприбуткування готівки в касі підприємства є безпідставними з огляду на можливість оприбуткування готівки до закінчення робочого дня. Безпідставно поза увагою суду першої інстанції залишилися і ті обставини, що відповідачем оспорюваним податковим повідомленням - рішенням застосовано штрафні санкції за різні порушення. Суд першої інстанції без належної мотивації не врахував і того, що Законами України не встановлено фінансових санкцій за не оприбуткування готівки в касах суб'єктів господарювання.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача: державну податкову інспекцію в Підволочиському районі Тернопільської області на Збаразьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.
В судовому засіданні представник відповідача не визнала доводів апеляційної скарги. Вважає, що податковим органом правомірно і обґрунтовано застосовано до позивача штрафну санкцію, а тому постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та законною і підстави для її скасування відсутні.
Особа, яка подала апеляційну скаргу (позивач), в судове засілання представника не направила, хоча була належним чином та у встановленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце судового засідання. При цьому, апеляційним судом не визнавалася обов'язковою участь представника позивача в апеляційному розгляді справи. Вищевикладені обставини у відповідності до ст. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджають розгляду справи апеляційним судом без участі представника особи, яка подала апеляційну скаргу.
Вислухавши в судовому засіданні доповідь судді - доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на досліджені матеріали справи та вимоги пункту 80.2 статті 80 та пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України судом не встановлено порушень податковим органом вимог чинного законодавства щодо наявності підстав для проведення перевірки та порядку її проведення. Доказом обізнаності позивача із виявленими та зафіксованими у акті перевірки порушеннями, є надіслані позивачем до податкового органу заперечення від 05 червня 2012 року на акт фактичної перевірки від 30 травня 2012 року. Тому, суд вважав не обґрунтованими доводи позивача про те, що акт податкової перевірки №0065/19/19/22/30135254 від 30 травня 2012 року позивачу не надходив.
Під час проведення перевірки, 22 травня 2012 року в касі АГЗС ПП «Меркурій Т + Д» виявлені кошти в сумі 497 гривень, що підтверджується описом наявних грошових коштів Згодом, 25 травня 2012 року працівниками податкової служби в офісі ПП «Меркурій Т + Д» встановлено, що кошти в сумі 497 гривень станом на 25 травня 2012 року не оприбутковані, що підтверджено матеріалами справи.
Також, позивачем здано на розрахунковий рахунок підприємства кошти в сумі 3 847 гривень і в судовому засіданні знайшли підтвердження факти встановлені податковим органом, що кошти в сумі 3 100 гривень та 250 гривень здані на рахунок підприємства від ПП «Меркурій Т + Д», а не від ОСОБА_2.
Встановлені судом обставини свідчать про несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки у касі підприємства в загальній сумі 3 847 гривень.
Тому, податковим органом правомірно застосовано та відображено у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду акту перевірки від 30 травня 2012 року п'ятикратний розмір штрафних фінансових санкцій в сумі 19 235 гривень.
Матеріалами справи підтверджено, що працівник АГЗС, після отримання готівкових коштів і відпуску товару на суму 32 гривні 75 коп., не провів розрахункову операцію через зареєстрований опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій або через зареєстровану у встановленому порядку розрахункову книжку. Вказані обставини свідчать про порушення позивачем вимог п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що в свою чергу відповідно до ст. 17 вищевказаного Закону України є підставою для застосування штрафної санкції в розмірі однієї гривні.
Як зазначає суд першої інстанції, ставка торгового патенту з урахуванням положень ст. 267 Податкового кодексу України становила 429 гривень, а тому в даному випадку до позивача на підставі п. 125.1 ст. 125 Податкового кодексу України правомірно застосована штрафна санкція у мінімальному розмірі, а саме у подвійному розмірі за один місяць, в сумі 858 гривень.
Також, суд прийшов до висновку, що в даному випадку, складення одного податкового повідомлення - рішення за наслідками перевірки не спростовує факту порушення позивачем вимог до оприбуткування готівки, проведення розрахункових операцій та отримання торгового патенту, які відображені у акті від 30 травня 2012 року та підтверджені у судовому засіданні і не є безумовною підставою для його скасування, - так як це не вплинуло на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій та не порушило прав позивача.
Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції законними і обгрунтованими і погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій із 22 по 30 травня 2012 посадовими особами державної податкової служби у Тернопільській області проведено фактичну перевірку ПП «Меркурій Т + Д» щодо дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності торгових патентів, ліцензій, свідоцтв.
За результатами даної перевірки 30 травня 2012 року складено акт, в якому викладено суть виявлених в ході перевірки порушень, зокрема: здійснення ПП «Меркурій Т + Д» торгівельної діяльності без придбання торгового патенту; проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій; не видано розрахунковий документ встановленої форми на суму операції; готівкові кошти на суму 497 гривень, які знаходилися у касі АГЗС 22 травня 2012 року, не були оприбутковані до 25 травня 2012 року по касовій книзі підприємства; відповідно до квитанції Підволочиського відділення «Райффайзен Банк Аваль» №729642 від 10 лютого 2011 року ПП «Меркурій Т + Д» здав на свій рахунок поповнення в сумі 3100 гривень, проте записи в касовій книзі про оприбуткування даних готівкових коштів відсутні; відповідно до квитанції Підволочиського відділення «Райффайзен Банк Аваль» №02713605 від 19 квітня 2011 року ПП «Меркурій Т + Д» здало на свій рахунок поповнення в сумі 250 гривень, проте записи в касовій книзі про оприбуткування даних готівкових коштів відсутні. Таким чином, ПП «Меркурій Т+Д» не оприбутковано готівкові кошти в сумі 3 847 гривень.
Тобто, як зазначено у висновках перевірки, позивачем порушено вимоги п.п.1, 2 ст. 3 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року.
Згідно з Розділом 4 Прикінцеві положення акта перевірки, один примірник його вручено директору підприємства Атаманчуку Олегу Михайловичу, який своїм підписом засвідчив і факт ознайомлення з актом.
Позивачем до Державної податкової служби у Тернопільській області надано заперечення від 05 червня 2012 року на акт фактичної перевірки від 30 травня 2012 року і листом від 14 червня 2012 року за №7033/10/22 - 311/211 Державна податкова служба в Тернопільській області повідомила позивача, що з урахуванням неподання додаткових доказів, для спростування фактів викладених в матеріалах перевірки, висновки, викладені в акті фактичної перевірки ПП «Меркурій Т+Д» є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства України.
На підставі вищевказаного акта перевірки 19 червня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення за №0000132308 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20 094 гривень. Згідно змісту податкового повідомлення - рішення штрафні санкції застосовано за порушення: п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року; п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України. Ршіення прийнято на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Подакового кодексу України, згідно із ст. 1 абзац 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»; п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п. 125.1 ст. 125 Податкового кодексу України.
Відповідно до розрахунку відповідача, штрафні санкції застосувано у таких розмірах: за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року - в сумі 19 235 гривень; за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - в сумі одна гривня; за порушення пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України - в сумі 858 гривень
Позивачем було оскаржено податкове повідомленням - рішення 05 липня 2012 року до Державної податкової служби у Тернопільській області, яка своїм рішенням від 18 липня 2012 року за вих. №8747/10/10 - 207/180 скаргу залишала без розгляду у зв'язку з подання скарги з порушенням строків визначених Податковим кодексом України.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 № 637.
Пунктом 4.2 цього Положення передбачено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство, що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті.
Відповідно до пункту 2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми у відповідності до пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Крім цього, відповідно до вимог п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, реєстратори розрахункових операцій, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, - застосовуються фінансові санкції у розмірі одна гривня.
Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України акти про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складаються у двох примірниках, підписуються посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструються не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками. Підписання актів таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) та посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби.
Абзацом 1 пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення - рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідальність за порушення порядку отримання та використання торгового патенту передбачена статтею 125 Податкового кодексу України, згідно якої за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту передбачено сплату штрафу у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, не менше подвійного його розміру за один місяць.
Згідно з п.п. 267.3.4 п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України ставка збору за провадженням торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних, пунктах встановлюється в межах від 0,08 до 0.4 розміру мінімальної заробітної плати залежно від місця розташування таких пунктів продажу.
Ставки збору за провадження торговельної діяльності затверджені рішенням Підволочиської селищної ради № 82 від 12 січня 2011 року. Зокрема, ставка збору з АЗС, заправних пунктів, що здійснюють торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, з урахуванням встановлених судами фактичних обставин справи, положень вищевказаних нормативно - правових актів, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відповідачем правомірно і обгрунтовано застосовано до позивача оспорюваним податковим повідомленням - рішенням штрафні санкції за порушення здійснення торгівельної діяльності (без придбання торгового патенту), проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій та не видання розрахункового документа встановленої форми на суму операції, а також за порушення порядку оприбуткування готівки. Факти вчинених позивачем порушень, виявлених в ході перевірки, підтвердилися і в ході розгляду справи судом.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з доводами апеляційної скраги щодо відсутності у відповідача повноважень по застосовуванню штрафних санкції, передбачених Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», так як Указ видано на виконання Конституції і законів України. На данйи час зазначений Указ Президента є чинним і підлягає виконанню та застосуванню.
Посилання позивача у апеляційній скарзі на невідповідність дій податкового органу по складанню за фактами кількох порушень одного податкового повідомлення - рішення і застосування різних штрафних санцій, на думку колегії суддів апеляційного суду, жодним чином не свідчить про незаконність оспорюваного рішення, оскільки факт вчиненя порушень підтверджено в судовому засіданні дослідженими доказами, ця обставина не впливає на обсяг прав і обов'язків позивача.
Даючи оцінку прийнятому відповідачем рішенню щодо дотримання при його винесенні зазначених у ст. 2 ч. 3 Кодексу адміністративного суду України принципів, колегія суддів вважає, що вказане рішення прийнято в межах компетенції, на підставі та у спосіб, передбачений законодавством та обгрунтовано .
Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскарженого податкового повідомлення - рішення і відповідно про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі правильно встановлених і в повному обсязі досліджених обставин справи, відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.
Обставини, викладені відповідачем на обґрунтування доводів апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що не заслуговують на увагу і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із змісту вищевказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Меркурій Т + Д» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року по справі №2а - 1970/2864/12 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Меркурій Т + Д» до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення №0000132308 від 19 червня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Т. В. Онишкевич
Я. С. Попко
Ухвалу в повному обсязі складено 16 вересня 2013 року.