ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
24 вересня 2013 року № 813/6836/13-а
11 год. 33 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Качур Р.П.
за участю секретаря судового засідання Клюк С.І.
позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити дії, -
9 вересня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 36630770 від 22.02.2013 року та зобов'язання вчинити дії.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконною, оскільки відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець не взяв до уваги ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2010 року про роз'яснення постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2009 року. Стверджує, що рішення суду, на виконання якого видано виконавчий лист, належним чином не виконано, відтак державний виконавець був зобов'язаний відкрити виконавче провадження та вчинити необхідні дії з виконання виконавчого документа. Вважає оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження протиправною та просить зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-10349/2008 року від 19.01.2010 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити повністю.
Відповідач не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення; заперечення проти позову не подав.
Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.
06.03.2009 року постановою Львівського окружного адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії визнано дії управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова неправомірними і зобов'язано зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010 року апеляційну постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2009 року залишено без змін, уточнено її резолютивну частину, а саме - зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.
19.01.2010 року позивачу видано виконавчий лист № 2а-10349/2008 року про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2010 року роз'яснено постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2009 року та зазначено, що новий розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
23.09.2010 року державним виконавцем Германчуком Р.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ч. 1 п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий лист № 2а-10349/2008 року від 19.01.2010 року повернуто в суд першої інстанції.
22.02.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Р.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 36630770 з виконання виконавчого листа № 2а-10349/2008 року, виданого 19.01.2010 року Львівським окружним адміністративним судом.
Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної виконавчої влади.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього ж Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 цього ж Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-10349/2008 року від 19.01.2010 року було закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент закінчення виконавчого провадження) у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом. Позивачем не заперечується факт виконання управлінням Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова виконавчого листа стосовно нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 цього ж Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши наявні у матеріалах справи докази Суд дійшов висновку, що виконавчий лист № 2а-10349/2008 року від 19.01.2010 року, із заявою про прийняття до виконання якого звертався позивач, виконано повністю та виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа 23.09.2010 року закінчено правомірно. Позивач у своїх пояснення вказав, що постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2010 року не оскаржував, оскільки кошти за період, вказаний у виконавчому листі, виплачено повністю. Тому, у зв'язку із повним виконанням виконавчого листа, у державного виконавця були відсутні правові підстави для повторного відкриття виконавчого провадження.
Крім того Суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2010 року про роз'яснення постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2009 року не покладено жодних додаткових обов'язків на управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова в межах виконання рішення суду з нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 36630770 від 22.02.2013 року на предмет дотримання вимог, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд дійшов висновку, що таку прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його винесення. Відтак оскаржувана постанова відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, а у задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 36630770 від 22.02.2013 року слід відмовити.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-10349/2008 року від 19.01.2010 року, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з тих підстав, що зазначені позовні вимоги ґрунтуються на твердженні про протиправність постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Р.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 36630770 від 22.02.2013 року. За умови, що судом встановлена правомірність вказаної постанови відповідача, підстав для задоволення інших позовних вимог немає.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку про законність постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчука Р.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 36630770 від 22.02.2013 року.
За таких обставин суд вважає, що позивач не довів, що при винесенні оскаржуваної постанови відбулося порушення його прав чи інтересів, а тому у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 36630770 від 22.02.2013 року та зобов'язання вчинити дії слід відмовити повністю.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 181 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 30 вересня 2012 року.
Суддя Качур Р.П.