Справа: № 823/2234/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
10 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі протиправними; стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі неприйняті до відшкодування кошти в сумі 434, 85 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та провадження у справі закрити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги на загальну суму 434 грн. 85 коп., які відповідачем не прийняті до відшкодування. Даний факт підтверджується актами звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання судом встановлено, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до таблиць розбіжностей за березень-травень 2013 року, розрахунку суми боргу та списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень-травень 2013 року відповідач не прийняв до заліку для відшкодування: витрати на пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_2, який отримав каліцтво на підприємствах республік колишнього СРСР за березень 2013 року, квітень 2013 року та травень 2013 року у сумі 434 грн. 85 коп.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач протиправно не відшкодовує заборгованість, чим порушує Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено, що відшкодування проводиться лише на централізованому рівні. Відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сум пенсій осіб, які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємствах республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України даним Порядком не передбачено.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обгрунтованими, враховуючи наступне.
Згідно пункту 2 «Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за № 376/7697, останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищезазначеної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Тобто, зазначеним Порядком встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснювати дії по підписанню акту щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Це питання додатково до Порядку відшкодування Фондом Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, врегульоване спільним листом Пенсійного фонду України та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, підписаним, відповідно, 19 та 23 жовтня 2007 року. Цим порядком узгодження зазначених вище розбіжностей віднесено до компетенції центральних органів відповідних Фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт надав до суду докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
При цьому, вимоги апеляції не підлягають задоволенню в частині закриття провадження у справі, оскільки з матеріалів справи не вбачається підстав для цього, виключний перелік яких встановлено ст. 157 КАС України.
В свою чергу, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 - задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.