Головуючий у 1 інстанції - Головіна Т.М.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
24 вересня 2013 року справа №434/5304/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м.Луганська на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 12 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.07.2013 р. позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання незаконною відмову пенсійного органу щодо перерахунку пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати; зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.05.2011р. та виплатити пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, які враховуються при обчислення пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням отриманих сум.
Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 12.08.2013 року позовні вимоги з травня 2011 року по 15.01.2013 року залишені без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду.
Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 12.08.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2013 року в розмірі 85% від сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, відповідно до довідки «Про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 08.07.13р. № 162/л- 2. В іншій частині позову - відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що вказані позивачем суми індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення не було включено в розрахунок пенсії, оскільки носили нерегулярний, одноразовий характер, хоча з цих сум і сплачувались страхові внески.
Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м. Луганська, з 31.05.2011 р. отримує пенсію за віком.
10.07.2013р. позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 08.07.2013 р. в якій зазначено, що ОСОБА_2. протягом 2006-20011р. виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення, проводилась індексація заробітної плати, при цьому на всі вказані виплати були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.9).
10.07.2013р. відповідачем складено лист про відмову в перерахунку пенсії по заробітку на підставі вищевказаної довідки (а.с.12).
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80% суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, передбаченим цим законом при наявності загального трудового стажу для жінок 20 років, у тому числі стаж державної служби - не менше 10 років. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 80% посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною 7 вказаної статті визначено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Згідно ч.6 ст.33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Тобто, надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, які вказані позивачем, та матеріальна допомога в розумінні статті 33 Закону України «Про державну службу» належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільненні зі служби після їх запровадження.
Відповідно до вимог ст.371 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012р. по справі №21-430а11 та, на підставі ст.242 КАС України, є обов'язковою для застосування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що види оплати праці та інших виплат, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, не повинні виходити із складової заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечить ст.371 Закону України «Про державну службу».
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м.Луганська на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 12 серпня 2013 року залишити без задоволення.
Постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 12 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Колегія суддів О.В. Карпушова
Л.А.Василенко
М.М. Гімон