23 вересня 2013 року справа № 823/2980/13-а
м. Черкаси
11 год. 20 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Орленко В.І.,
при секретарі - Яремич В.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в якому просить визнати протиправною (нечинною) та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області №Ф-134 від 09.08.2013р. про сплату недоїмки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач будучи фізичною-особою підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, та пенсіонером за віком, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву, в якій просить суд розгляд справи провести в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив письмові заперечення, в яких зазначив, що на позивача не розповсюджуються положення частини 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки позивачу призначена пенсія із зниженням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно ст. 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З огляду на те, що на момент звернення до суду позивач не досяг загальновстановленого пенсійного віку, він зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах. Відповідач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника управління.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 р. (далі по тексту - Закон № 2464), що набрав чинності з 01.01.2011р.
Відповідно до статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Канівською районною державною адміністрацією 13.05.2010р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААБ № 688592).
З 01.01.2012р. позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку НОМЕР_2 від 25.05.2012р.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_3 від 18.08.1993р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4). Окрім того, позивачем до суду надано копію пенсійного посвідчення НОМЕР_4 від 11.08.2009р., за яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Пенсійному фонді України як пенсіонер за віком, довічно.
09.08.2013р. управлінням Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області прийнято вимогу про сплату недоїмки № Ф-134, в якій від позивача вимагається сплатити суми недоїмки з єдиного внеску за І півріччя 2013 року у розмірі 2388 грн. 06 коп.
Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернулася до суду.
Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011р. (далі по тексту - Закон № 3609-VI) статтю 4 Закону № 2464 доповнено частиною 4, згідно якої особи, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи, що дані зміни відповідно до ч. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3609-VI набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 06.08.2011р., тому нарахування сум єдиного внеску особам, визначеним в ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 після серпня 2011 року - є неправомірним.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003р. (далі по тексту - Закон № 1058) пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно частиною 1 ст. 9 Закону № 1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Тобто від сплати єдиного внеску звільняються пенсіонери, пенсія яких призначена відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058.
Згідно із статтею 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991р. (далі - Закон № 796), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залежно від категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій.
Згідно пункту 4 ч. 1 ст. 14 Закону № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави зробити висновок, що «пенсіонер за віком» - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, незважаючи на те, що її вік менший ніж визначений частиною першої статті 26 Закону №1058, оскільки норми діючого пенсійного законодавства при наявності певних, визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058.
Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058 із застосуванням ст. 55 Закону № 796, зі зниженням пенсійного віку.
На думку суду, ця обставина лише підтверджує той факт, що позивач вийшов на пенсію саме за віком, хоч і на пільгових умовах, що і зазначається у його пенсійному посвідченні. Знижений граничний вік виходу на пенсію осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не є підставою для висновку про виплату пенсії позивачці з інших підстав і вона є пенсіонером в розумінні визначення поняття «пенсіонер», яке дається в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За вказаних обставин, суд вважає, що на позивача як на пенсіонера в розумінні норм Закону № 1058, поширюються положення частини 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». З огляду на те, що з серпня 2011 року такі пенсіонери за віком можуть бути платниками єдиного соціального внеску лише виключно на добровільних засадах, суд дійшов до висновку, що вимога відповідача про сплату боргу є незаконною та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області №Ф-134 від 09.08.2013р. про сплату недоїмки.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Орленко