Справа: № 2610/2638/12 Головуючий у 1-й інстанції: Васильєва Т.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
10 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2012 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на її користь вартість путівки до санаторію в сумі 5100 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2012 позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є інвалідом другої групи профзахворювання. Відповідно до висновку психічної лікарсько-трудової експертної комісії позивач потребує лікування у психіатра та профпатолога та на санаторно-курортне лікування.
22.09.2011 позивачу видана довідка № 480 для одержання путівки на санаторно-курортне лікування до санаторію «Перемога». 26.10.2011 позивачем сплачена вартість путівки в сумі 5 100 грн.
Відповідно до зворотнього талону до путівки позивач перебувала в санаторії «Перемога» з 26.10.2011 по 18.11.2011.
20.11.2011 позивачем подано до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві квитанцію і зворотний талон до путівки з метою відшкодування вартості путівки до санаторію. 12.01.2012 ОСОБА_2 отримала відмову відповідача у виплаті таких коштів.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відмова відповідача у відшкодуванні вартості путівки до санаторію є неправомірною, а тому позов підлягає задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання, страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаиий у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові унаслідок ушкодження його здоров'я.
Згідно ст. 50 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків несе відповідальність згідно із законодавством за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання, несвоєчасного або неналежного умов страхування, встановлених законодавством.
Відповідно до п. 2.2. «Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування» потерпілі забезпечуються управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України путівками виключно за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання.
Як вбачається з листа спеціалізованого клінічного санаторію «Перемога» від 27.12.2011 № 512 (а.с. 21) вказаний санаторій є спеціалізованим санаторно-курортним закладом, що входить до сфери управління Міністерства соціальної політики України, та надає громадянам послуги з лікування захворювань серцево-судинної системи та підтверджує, що ОСОБА_2 дійсно купувала путівку № 5292 за власні кошти з 26.10.2011 по 18.11.2011. Основний діагноз: ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз НІ. Супутні діагнози: церебральний атеросклероз II, дисцикуляторна енцефалопатія II ст. з церебрастенією та інсомнією; остеохондроз хребта; жовчокам'яна хвороба, хронічний холангіт.
Частиною 4 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше 1 рази на три роки безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування: у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд від нещасних випадків, у розмірі встановленому правлінням Фонду.
Доводи апелянта про те, що позивач придбала путівку до санаторію, профіль санаторно-курортного лікування якого та отримане лікування за придбаною путівкою не відповідають діагнозу отриманого на виробництві професійного захворювання позивачки є безпідставними з огляду на те, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обмежень щодо отримання компенсації за путівку в залежності від того до якого вона закладу придбана немає, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що ОСОБА_2 мала право на отримання компенсації за путівку до санаторію, а тому її позов підлягає задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 16.09.2013.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.