ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
23 вересня 2013 року Справа № 813/4677/13-а
16год. 24 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Саїв М.В.,
Представник прокуратури Бойко Н.І.,
від позивача не прибув,
Третя особа Батьков В.В.,
від відповідача не прибув.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області до Тудорковицької сільської ради Сокальського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Львівській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій.
Суть справи.
Прокурор Сокальського району Львівської області (далі - представник прокуратури) звернувся 17.06.2013 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:
- визнати неправомірною бездіяльність Тудорковицької сільської ради (далі - відповідач) щодо не оформлення документів на розміщення та експлуатацію полігону твердих побутових відходів згідно з вимог чинного законодавства;
- зобов'язати Тудорковицьку сільську раду вжити заходів для оформлення документів, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою під розміщення полігону твердих побутових відходів;
- зобов'язати Тудорковицьку сільську раду отримати спеціальний паспорт на місце видалення твердих побутових відходів;
- зобов'язати Тудорковицьку сільську раду організувати збирання і видалення побутових відходів виключно на створений, відповідно до вимог чинного законодавства, полігон для їх захоронення, а також організувати роздільне збирання корисних компонентів цих відходів;
- зобов'язати Тудорковицьку сільську раду отримати дозвіл на розміщення та ліміти на утворення відходів та розміщення відходів на 2013 рік.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної Сокальською прокуратурою Львівської області із залученням Державної інспекції сільського господарства у Львівській області перевірки дотримання законодавства України у сфері поводження з відходами на території Тудорковицької сільської ради встановлено відсутність вжиття відповідачем заходів щодо виконання вимог законодавства у сфері поводження з відходами.
Зокрема, встановлено: програма поводження з твердими побутовими відходами на території ради не розроблена, полігон твердих побутових відходів на території Тудорковицької сільської ради відсутній, документи що посвідчують право користування або володіння земельними ділянками під сміттєзвалища у встановленому законом порядку відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, відповідно до яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації прав. Зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Позивач явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державна екологічна інспекція у Львівській області, підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Вищезазначену позицію підтвердила довідкою по формі 6-зем відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області; експлікацією земель по Тудорковицькій сільській раді, актом № 753/03/439 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. 18.09.2013 року на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Відповідно до письмових заперечень проти позовних вимог заперечує у повному обсязі. Звертає увагу, що з приводу оформлення документації на розміщення полігону твердих побутових відходів, то , зокрема, наявне погодження з вибору земельних ділянок для розміщення сміттєзвалища. Сільським головою неодноразово порушувались питання про облаштування та оформлення полігону твердих побутових відходів на території Тудорковицької сільської ради, про що направлялись відповідні листи до уповноважених органів.
Суд, заслухав пояснення сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -
Державною сільськогосподарською інспекцією на виконання вимоги прокуратури Сокальського району № 0/8-2323 від 19.03.2013 року щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Сокальського району при використанні земельних ділянок під сміттєзвалища, 18.04.2013 року проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок для складування твердих побутових відходів території Тудорковицької сільської ради Сокальського району Львівської області.
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки дотримання земельного законодавства від 18.04.2013 року /а.с.13/. За результатами перевірки встановлено, що на території Тудорковицької сільської ради під сміттєзвалища використовується земельна ділянка площею в с. Тудорковичі - 1,0 га, в с. Войславичі - 0,5 га, в с. Старгород - 0,35 га, в с. Пісочне - 0,3 га без правовстановлюючих документів на право користування, що не відповідає вимогам ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Державною інспекцією сільського господарства в Львівськй області 18.04.2013 року складено припис № 510, яким зобов'язано оформити правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками під сміттєзвалища в 30-ти денний термін /а.с.14/.
29.05.2013 року позивачем проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, зокрема, сільським головою с. Тудорковичі, та складено акт перевірки дотримання земельного законодавства, яким встановлено невиконання вимог припису від 18.04.2013 року № 510 щодо оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками площею в с. Тудорковичі - 1,0 га, с. Войславичі - 0,5 га, в с. Старгород - 0,35 га, в с. Пісочне - 0,3 га для складування твердих побутових відходів /а.с.10/. Контролюючим органом повторно складено припис за № 607 від 29.05.2013 року, яким зобов'язано оформити правовстановлюючі документи, що посвідчують право користування земельними ділянками для складування твердих побутових відходів в 30-ти денний термін /а.с.12/.
Також позивачем 29.05.2013 року за невиконання вимог припису № 510 від 18.04.2013 року, в порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, складено протокол про адміністративне правопорушення № 000045 від 29.05.2013 року /а.с.11/. Посадову особу Тудорковицької сільської ради, сільського голову Чернієвського І. В., повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 03.06.2013 року. В вищенаведеному протоколі зазначено, що погодження з РДА відсутнє.
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення на підставі протоколу № 000045 від 29.05.2013 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 5-СВ від 03.06.2013 року /а.с.9/. Цим документом встановлено невиконання вимог припису від 18.04.2013 року щодо оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування земельними ділянками в с. Тудорковичі площею 1,0 га, с. Войславичі - 0,5 га, в с. Старгород - 0,35 га, в с. Пісочне - 0,3 га для зберігання твердих побутових відходів, та визнано посадову особу Тудорковицької сільської ради Сокальського району сільського голову Чернієвського І.В. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-5 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп.
Відтак, прокуратурою Сокальського району Львівської області в ході проведення перевірки дотримання вимог законодавства України у сфері поводження з відходами на території Тудорковицької сільської ради із залучення державної інспекції сільського господарства у Львівській області встановлено, що полігон твердих побутових відходів на території Тудорковицької сільської ради відсутній. Документи стосовно розміщення полігону твердих побутових відходів не розроблені, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. В порушення вимог земельного законодавства програма поводження з твердими побутовими відходами не розроблена, а відходи вивозять на несанкціоновані стихійні сміттєзвалища площею близько 1,0 га в с. Тудорковичі, площею близько 0,5 га - в с. Войславичі, площею 0,35 га - в с. Старгород та площею 0,30 га - в с. Пісочне.
Виявлені за результатами перевірки порушення свідчать, що Тудорковицькою сільською радою та її виконавчим органом не вживаються заходи щодо виконання вимог законодавства у сфері поводження з відходами.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Суб'єкти владних повноважень, відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України, мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч.2 ст. 6 КАС України).
Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження органів прокуратури (далі - Закон № 1789).
Зокрема, ст. 1 вищезазначеного Закону визначено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, у тому числі, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам, додержання законів, що стосуються економічних відносин. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Статтею 20 Закону № 1789 визначено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Відповідно до ст. 21 цього ж Закону, перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.
У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.
Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Частиною 3 ст. 36-1 цього ж Закону визначено процесуальні форми діяльності прокурора в адміністративному судочинств, зокрема такими є:
- звернення до суду із позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;
- участь у розгляді судами справ;
- внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно з ч. 2 ст. 60 КАС України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Звкртаючись до відповідного суду, прокурор повинен у позовній заяві обґрунтувати обставини, які вказують на існування необхідності захисту інтересів держави.
Подаючи адміністративний позов в інтересах держави в особі Державної сільськогосподарської інспекції у Львівській області прокурор вбачає необхідність захисту інтересів держави, оскільки відповідачем порушуються вимоги законодавства України у сфері поводження з відходами на території Тудорковицької сільської ради.
Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-ХІІ від 25.06.1991 року.
Відповідно до ст. 55 даного Закону розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
У преамбулі Закону України «Про відходи» № 187/98-ВР від 05.03.1998 року (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відходи» визначено, що до основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених принципів належить обов'язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації.
Порядок здійснення такого обліку визначений наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 342 від 07.07.2008 року «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-вт». Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкції щодо її заповнення".
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відносяться питання щодо надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію. Статтею 33 вказаного Закону визначено що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.
Відповідно до вимог цього ж Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, ним та іншими законами до їх відання.
До відання виконавчих органів сільських, селищних та міських рад згідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» належить підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля, визначення території для розміщення відходів.
Органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують відповідно до ст. 21 Закону України «Про відходи»: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенціїз) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз'ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; к) надання дозволів на будівництво або реконструкцію об'єкта поводження з відходами на відповідній території селища або міста у порядку, визначеному законом; л) надання дозволів на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території селища або міста у порядку, визначеному законом; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Відповідно до ст. 33 цього ж Закону, зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.
Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Системний аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів, з додержанням санітарних і екологічних норм, та способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 2034 від 01.11.1999 року «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» паспортизація відходів - процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико-хімічні, технологічні, екологічні, санітарні, економічні та інші показники, методи їх вимірювання і контролю, а також про технології їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Правилами експлуатації полігонів побутових відходів, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 435 від 01.12.2010 року та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 року № 1307/18602, передбачено, що відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування» на кожен полігон побутових відходів має бути розроблений, погоджений та затверджений проект, що включає санітарно-технічний паспорт. Роботи на полігонах побутових відходів виконуються відповідно до затвердженого проекту (пункт 1.8 Правил).
Згідно з ст. 19 Коституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Як встановлено із пояснень відповідача щодо вимоги про оформлення документів на розміщення та експлуатацію полігону твердих побутових відходів, то Тудорковицькою сільською радою було прийняте відповідне рішення щодо отримання такого дозволу по розробці на розміщення твердих побутових відходів Також, у справі є погодження з вибору земельних ділянок під сміттєзвалища з районною комісією з вибору земельних ділянок.
Відповідач стверджує, що з метою упорядкування та оформлення відповідної документації, що посвідчують право на облаштування, користування земельною ділянкою для розміщення полігону твердих побутових відходів на території Тудорковицької сільської ради Сокальського району, сільським головою неодноразово направлялися відповідні листи до уповноважених органів, зокрема голові Сокальської районної державної адміністрації про надання дозволу щодо складання документації на право власності територіальної громади на земельні ділянки під розміщення полігону твердих побутових відходів (сміттєзвалищ) згідно актів вибору земельних ділянок, де зверталося увагу на виділення коштів з районного бюджету на виготовлення технічної документації. Однак, на вимогу суду про доручення таких звернень до матеріалів справи не надав.
Представник позивача не надав доказів оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 03.06.2013 року № 5-СВ за невиконання вимог припису від 18.04.2013 року № 510 щодо необхідності оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки для зберігання твердих побутових відходів, а навпаки зазначив, що здійснив оплату штрафу в розмірі 310,00 грн., тобто фактично визнав вчинене ним правопорушення.
Суд враховує те, що відповідачем вживались заходи щодо вибору земельної ділянки під сміттєзвалище, а також одержано завдання на проектування полігону для твердих побутових відходів. Однак, твердження відповідача про те, що відсутні бюджетні кошти для створення полігону побутових твердих відходів, судом не приймаються до уваги, оскільки саме на відповідача покладається обов'язок щодо пошуку та створення умов, в тому числі матеріальних, для забезпечення реалізації завдань, покладених на органи місцевого самоврядування, в тому числі у сфері поводження з відходами.
Державною екологічною інспекцією у Львівській області здійснювалася позапланова перевірка Тудорковицької сільської ради щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт № 753/439 /а.с.49-56/.
Вищезазначеним актом перевірки встановлені наступні порушення:
- відсутня схема санітарної очистки села;
- не організовано збирання та видалення побутових відходів в тому числі роздільне збирання;
- не розроблена та не затверджена місцева програма поводження з відходами;
- відсутній облік твердих побутових відходів;
- відбувається бездозвільне та безлімітне утворення та розміщення відходів;
- не розроблені та не погоджені паспорт місця видалення відходів /а.с.55/.
В вищезазначеному документі зазначено, що посадова особа відмовилася від надання пояснень щодо виявлених порушень, від підписання акту відмовилася. Таких пояснень щодо не було надано відповідачем і у судових засіданнях.
Відповідно до наявних у справі доказів, судом встановлено,що в даний час так і не розроблено програму поводження з твердими побутовими відходами на території ради, відсутня проектно-кошторисна документація по влаштуванню сміттєзвалищ, проекти землеустрою та паспорти сміттєзвалищ, чим не дотримано вищевказані положення Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України «Про відходи».
Під час розгляду даної справи знайшло своє підтвердження те, що вищезазначені положення чинного законодавства відповідачем - не дотримані, і жодної з вищенаведених умов поводження з твердими побутовими відходами - не виконано, документів, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою для розміщення твердих побутових відходів, - не оформлено, спеціального паспорту та дозволу із зазначенням виду та кількості відходів, встановленням лімітів, та визначення умов зберігання відходів, - не отримано.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та вищенаведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, їх визнання відповідачем не порушує чиїх-небудь прав та інтересів, відтак такі підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати у відповідності до вимог до ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 50, 71, 86, 143, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірною бездіяльність Тудорковицької сільської ради Сокальського району Львівської області щодо не оформлення документів на розміщення та експлуатацію полігону твердих побутових відходів згідно вимог чинного законодавства.
3. Зобов'язати Тудорковицьку сільську раду Сокальського району Львівської області (Львівська область Сокальський район, с. Тудорковичі, код ЄДРПОУ 04373732):
- вжити заходи для оформлення документів, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою під розміщення полігону твердих побутових відходів;
- отримати спеціальний паспорт на місце видалення твердих побутових відходів;
- організувати збирання і видалення побутових відходів виключно на створений, відповідно до вимог чинного законодавства, полігон для їх захоронення, а також організувати роздільне збирання корисних компонентів цих відходів;
- отримати дозвіл на розміщення та ліміти на утворення відходів та розміщення відходів на 2013 рік.
3. Судові витрати з сторін не стягувати.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано о 16:00 год. 27.09.2013 року.
Суддя Кравців О.Р.