73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"26" вересня 2013 р. 11 год.15 хв.Справа № 821/3278/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
за участю: секретаря - Багненко Т.В.,
представника позивача - Колесника Ю.В.
представника відповідача - Кириченка А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" до Відділу Державного земельного агентства у Скадовському районі Херсонської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Херсонський завод карданних валів" (далі - позивач, Завод) звернулось із адміністративним позовом до Відділу Державного земельного агентства у Скадовському районі Херсонської області (далі - відповідач, Відділ Держземагентства) про визнання протиправною бездіяльність Відділу Держземагентства щодо відмови в видачі ПАТ "Херсонський завод карданних валів" витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,3 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, піонерський табір "Ювілейний" та земельної ділянки площею 0,8 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, для функціонування пансіонату дітей "Примор'є"; зобов'язання видати Заводу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,3 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, піонерський табір "Ювілейний" та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,8 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, для функціонування пансіонату дітей "Примор'є".
Позов обґрунтований тим, що відповідач не видає витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,3 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, піонерський табір "Ювілейний" та земельної ділянки площею 0,8 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, для функціонування пансіонату дітей "Примор'є", в зв'язку з чим він не може розрахувати суму земельного податку та сплатити його до бюджету.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що про видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок зверталось Публічне акціонерне товариство "Херсонський завод карданних валів", а Державні акти про право постійного користування видані відповідно на інші юридичні особи - Херсонський завод карданних валів та Відкрите акціонерне товариство "Херсонський завод карданних валів", тому запропонував позивачу звернутись з питанням оформлення оренди земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ "Херсонський завод карданних валів" відповідно до Державного акту серія ІI-ХС № 000241 від 19 грудня 1996 року є постійним користувачем земельної ділянки площею 4,3 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, піонерський табір "Ювілейний".
Відповідно до Державного акту серія ХС-ХVІ від 01 жовтня 1993 року є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,8 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, для функціонування пансіонату дітей "Примор'є".
Завод 12.02.2013 року звернувся до відділу Держземагентства у Скадовському районі з проханням видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, але 20.02.2013 року позивачем отримано відповідь, якою відмовлено у видачі витягу в зв'язку з тим, що земельні ділянки оформлені на підприємство, яке має іншу юридичну назву, тому рекомендовано оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки на існуюче підприємство.
Позивач повторно звернувся зі зверненням до відповідача 03.04.2013 року з обґрунтуванням правомірності використання державних актів серія ІI-ХС № 000241 від 19 грудня 1996 року та серія ХС-ХVІ від 01 жовтня 1993 року і повторним проханням видати витяги, на що Відділ Держземагентства також відповів відмовою від 01.08.2013р. з тих же підстав.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною четвертою статті 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).
За Конституцією України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним (частини перша, друга, четверта статті 41).
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 ЗК).
Конституція України не виключає можливості для громадян та юридичних осіб користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому право власності на землю.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно статті 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт або договір, який реєструється відповідно до закону.
Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України, зміна організаційно-правової форми юридичної особи є перетворенням. В свою чергу, статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
У частині 1 статті 141 ЗК наведені підстави припинення права користування земельною ділянкою.
Отже, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Враховуючи зазначене, у разі зміни організаційно-правової форми підприємства до його правонаступника переходить і те право на земельну ділянку, яке йому належало.
Між тим, ВАТ "Херсонський завод карданних валів" не змінювало організаційно-правову форму. Згідно статуту ПАТ "Херсонський завод карданних валів" останнє створено як Акціонерне товариство "Херсонський завод карданних валів", перейменовано у ВАТ "Херсонський завод карданних валів" та продовжує свою діяльність як ПАТ "Херсонський завод карданних валів", що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідками з єдиного державного реєстру підприємств та організацій і Статутом підприємства.
Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Абзацом одинадцятим пункту 5.3 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством порядку станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.
Вищезгаданим Рішенням Конституційного Суду України положення пункту 6 визнано неконституційним та скасовано в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте Заводом в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.
У свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Тобто, використання земельної ділянки на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на юридичну особу, не може вважатися "самовільним захопленням" земельної ділянки у разі її використання на підставі цього ж державного акта цією ж юридичною особою після зміни її найменування.
У свою чергу, враховуючи положення статті 141 Земельного кодексу України, існуючий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є дійсним, до прийняття рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою та укладення договору оренди землі.
Земельне законодавство не встановлює обов'язок внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів у зв'язку з зміною найменування землекористувачем. А відтак, відмова з посиланням на те, що "земельна ділянка оформлена на підприємство, яке має іншу юридичну назву" є безпідставною.
Також, з набранням чинності Законом України "Про акціонерні товариства" види акціонерних товариств (відкрите та закрите) змінено на типи (публічне та приватне). При цьому організаційно-правова форма (акціонерне товариство) таких юридичних осіб залишається незмінною. Так, частиною четвертою статті 3 вказаного Закону встановлено, що повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинно містити назву його типу (публічне чи приватне) та організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону визначено, що акціонерні товариства, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані привести у відповідність з його нормами свої статути та інші внутрішні положення не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності Законом.
Аналіз положень ГК, зокрема статті 59, свідчить про те, що результатом реорганізації юридичних осіб (злиття, приєднання, поділу, перетворення) є їх припинення та утворення нової (нових) юридичної (их) особи (осіб).
Зміна у зв'язку з приведення у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" виду акціонерного товариства (відкрите або закрите) на тип (публічне або приватне) не є процедурою припинення (реорганізації або ліквідації) юридичної особи, а є за своєю правовою природою лише зміною його найменування.
Така ж позиція міститься в наказі Міністерства юстиції України від 25.03.2011 року за № 912/5 "Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно внесення записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно, не пов'язаних з державною реєстрацією права власності та інших речових прав на нерухоме майно".
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податків є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Стаття 274 Податкового кодексу України визначає, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 275.3 статті 275 цього Кодексу ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.
Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який відповідно до пп. 14.1.42 п. 14.1ст. 14 цього Кодексу містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених згідно із законом, і ведеться відповідно до ст. 204 Земельного кодексу уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (пункт 289.1 статті 289 Кодексу).
Відповідно до статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України "Про оцінку земель" №1378-IV від 11.12.2003р. нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (стаття 5 цього Закону).
Відповідно до статей 13, 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом №18/15/21/11 від 27.01.2006 Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державному комітету лісового господарства.
Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки) відповідно до Указу № 445 видає Держземагентство України, яке здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами правомірність свого рішення щодо відмови у видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу Державного земельного агентства у Скадовському районі Херсонської області щодо відмови в видачі ПАТ "Херсонський завод карданних валів" витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,3 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, піонерський табір "Ювілейний" та земельної ділянки площею 0,8 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, для функціонування пансіонату дітей "Примор'є".
Зобов'язати Відділ Державного земельного агентства у Скадовському районі Херсонської області видати ПАТ "Херсонський завод карданних валів" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,3 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, піонерський табір "Ювілейний" та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,8 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, для функціонування пансіонату дітей "Примор'є".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 вересня 2013 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 6.3