73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"06" липня 2006 р. Справа № 11/253-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:
відпозивача: ОСОБА_1
від відповідача: Лазарчука Р.О.- держ. подат. інсп., дов. № 2/9/10-139 від 02.01.2006р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м. Херсон
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Провадження у справі відкрито за позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким позивачеві визначено штраф сумою в 2167грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
У судовому засіданні позивач наполягає на визнанні недійсним податкового повідомлення - рішення в частині визначення 1459грн. штрафу, посилаючись як на преюдицію на рішення місцевого суду Суворовського району м. Херсона від 08.01.2004р. у справі № 2-9905/03, яким задоволено скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб ДПІ у м.Херсоні при проведенні перевірки, за результатами якої складено оспорюване податкове повідомлення-рішення.
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, не визнавши в якості преюдиції вказаного рішення місцевого суду Суворовського району м. Херсона. Відповідач навів обґрунтування правомірності притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі від суми невідповідності коштів на місці проведення розрахунків у підприємця з сумою, зафіксованою стрічкою РРО та від вартості розрахункової операції, не проведеної через РРО.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Виходячи зі змісту цієї норми суд розглядає по суті вимоги за предметом про визнання недійсним акту, сформульованим та незміненим позивачем, такі вимоги по суті адміністративно-правові, залишаються підвідомчими і у сформульованому таким чином предметі господарським судам України.
Податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_1 Державною податковою інспекцією у м. Херсоні визначено приватному підприємцю ОСОБА_1 штраф у розмірі 2167грн. за порушення законодавства про застосування РРО. Це податкове повідомлення-рішення мотивоване застосуванням ст.17,22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про РРО,) та посиланням на акт перевірки НОМЕР_2
Позов за заявленим предметом і підставами підлягає задоволенню частково у зв'язку з наступним.
За актом перевірки від 05.11.2003р., проведеної представниками ДПІ у м. Херсоні у належному приватному підприємцю ОСОБА_1 відділі в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, встановлено непроведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункової операції щодо купівлі товарів на 141грн. 60коп. (коньяк "Клінков", коньяк "Каховка", вино "Каберне", цигарки "Мальборо") та невідповідність на 291,80грн. (а з вказаною операцією в 141,60грн. - на 433,40грн. = 291,80 + 141,60) суми коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зафіксованій стрічкою РРО.
Рішенням місцевого суду Суворовського району м. Херсона від 08.01.2004р. у справі № 2-9905/03 задоволено скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб ДПІ у м. Херсоні. Визнано недійсними дані, викладені в п.п.11, 14, абз. 2 розділу "перевіркою встановлено", висновок по результатам перевірки за актом від 05.11.2003р. це рішення набрало законної сили, не скасоване, не змінене, є чинним.
У визнаних недійсними частинах акта перевірки містяться дані про суму коштів на місці проведення перевірки, про розмір невідповідності цих коштів з коштами, зафіксованими стрічкою РРО. Районний суд встановив, що вказані дані є недостовірними, не об'єктивними, оскільки під час перевірки безпідставно об'єднано й пораховано як кошти приватного підприємця ОСОБА_1, кошти на різних місцях проведення розрахунків двох різних суб'єктів підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1 та приватного підприємця ОСОБА_2
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі ст.72 названого Кодексу суд у справі № 11/253-АП-06 приймає за преюдицію встановлення місцевим судом Суворовського району м. Херсона недостовірності та необ'єктивності даних про суму коштів, виявлену представниками контролюючого органу під час перевірки на місці проведення розрахунків приватного підприємця ОСОБА_1, та про розмір невідповідності цих коштів з сумою, зафіксованою стрічкою РРО. За цією ознакою є недійсним оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині визначення штрафу сумою в 1459грн.
Також недійсним є це податкове повідомлення-рішення в частині визначення решти штрафу, що залишається чинним по суті (708грн.), сумою податкового зобов'язання. Штраф за порушення правил застосування реєстраторів розрахункових операцій за природою не є і не був податковим зобов'язанням чи податковим штрафом, визначення яких наведено за Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Решта штрафу, що залишається чинним по суті, - 708грн., за оцінкою суду, на підприємця накладена правильно: за перевіркою встановлено незастосування суб'єктом-підприємницької діяльності РРО при вчиненні розрахункової операції на суму 141,60грн. Відповідальністю за таке порушення згідно зі ст.17 Закону про РРО є штраф п'ятикратним розміром від вартості такої розрахункової операції (141,60 х 5 = 708грн.).
Задовольняючи частково позов немайнового характеру суд половину судового збору у справі відносить на позивача, половину - на Державний бюджету України. Розмір судового збору за спором цієї категорії у адміністративному судочинстві складає 3грн. 40коп. Позивачем при зверненні до суду сплачено 85грн. держмита за платіжною квитанцією НОМЕР_3 Зайво сплачене при цьому держмито у сумі 81грн. 60коп. (85 -3,40) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Також підлягають поверненню позивачу як зайво сплачені за платіжною квитанцією НОМЕР_4 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу. Розмір таких витрат у адміністративному судочинстві за подачу позову до суду не передбачених ні Кодексом про адміністративне судочинство України, ні будь-яким іншим нормативним актом.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1:
а) в частині визначення приватному підприємцю ОСОБА_1 1459грн. штрафу;
б) щодо визначення податковим зобов'язанням решти штрафу в 708грн., який залишається чинним по суті.
3. Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_5, АДРЕСА_2) 1грн. 70коп. витрат зі сплати судового збору.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємця ОСОБА_1 81грн. 60коп. зайво сплаченого держмита, про що видати довідку.
5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Чернявський
У повному обсязі постанову
складено 10.07.2006р.