Справа № 304/896/13-ц
Провадження № 2/304/297/2013
24 вересня 2013 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Ганька І. І.,
при секретарі - Данилевич Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ТзДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» звернулося до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що воно являється власником гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Законність перебування гуртожитку у власності підприємства підтверджується рішенням господарського суду Закарпатської області від 14 березня 2011 року, залишеним без змін Львівським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України. У вказаному гуртожитку з 1992 року в кімнаті НОМЕР_1 зареєстрований, однак більше дев'яти років не проживає відповідач ОСОБА_1, майно, яке б йому належало, відсутнє. Оскільки відповідач без поважних причин не проживає у гуртожитку більше шести місяців, тобто не використовує житло за цільовим призначенням - для проживання, при цьому у добровільному порядку з реєстрації не знявся, участі у витратах на утримання гуртожитку не бере, а його реєстрація створює позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні нерухомим майном та унеможливлює вселення в кімнату гуртожитку інших працівників підприємства, тому просить позов задовольнити. Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та вказав, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в гуртожитку по АДРЕСА_2, а тому просив визнати його таким, що втратив право користування саме цим жилим приміщенням.
У судове засідання представник позивача Варцаба В.В. не з'явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав повністю та не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що товариству з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» на праві власності належить гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 9-19).
Також встановлено, що у кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_2, з 03 серпня 1992 року, зареєстрований ОСОБА_1, хоча більше дев'яти років фактично там не проживає, що стверджується доповідною запискою коменданта гуртожитку ОСОБА_3 від 13 червня 2013 року та актом обстеження кімнат в гуртожитках АДРЕСА_2, які знаходяться у власності ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат», затвердженого Генеральним директором ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» 20 червня 2013 року (а. с. 6-8).
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 321 ч.1 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Оскільки ОСОБА_1 більше дев'яти років не проживає за місцем реєстрації, а обставини, передбачені ч. 3 ст. 71 ЖК Української РСР для збереження за ним жилого приміщення, у судовому засіданні не встановлені, а також враховуючи, що реєстрація відповідача створює позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні своєю власністю, тому суд вважає, що змінений позов є обґрунтованим.
Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 319 ч. 1, 321 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК Української РСР, ст. ст. 11, 15, 60, 61, 88, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Змінений позов товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням - кімнатою НОМЕР_2 в гуртожитку по АДРЕСА_2 Закарпатської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуючий: Ганько І. І.