"26" вересня 2013 р.Справа № 923/525/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишевої Т.Я.
Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Будному О.В..
за участю представників сторін в судовому засіданні від 26.09.2013р.:
від позивача: Проценко Л.С., за довіреністю №01/648 від 13.06.2013р.;
від відповідача: Багрій А.Г., за довіреністю б/н від 20.08.2013р.;
Тітова С.С., за довіреністю б/н від 12.09.2013р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали"
на рішення господарського суду Херсонської області
від 13 червня 2013 року
по справі №923/525/13
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонавтотранс"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькі автовокзали"
про визнання недійсним договору купівлі - продажу
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 26.09.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. по справі №923/525/13 (суддя Ю.В. Гридасов) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонавтотранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькі автовокзали" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 21.09.2009р. та зареєстрованого в реєстрі за №1267 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Резніченко О.А., стягнуто з відповідача на користь позивача 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору з посиланням на те, що спірний правочин суперечить ст. 91 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що в момент вчинення правочину цивільна правоздатність ТОВ „Херсонавтотранс" була обмежена ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009 р. у справі № 32/81 пн, крім того, відповідно до довідки ТОВ „Херсонавтотранс" об'єкт нерухомого майна за спірним договором купівлі-продажу в період часу з 21.09.2009р. по теперішній день за актом прийому-передачі не передавався, документація, зазначена у п. 8 спірного договору купівлі-продажу не передавалася відповідачеві, фактично з 21.09.2009р. по теперішній час будівлі та споруди Херсонського міжміського автовокзалу за адресою - м. Херсон, вул. Будьонного, 1 належить на праві власності саме позивачеві та використовується ним у своїй підприємницькій діяльності.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецькі автовокзали" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. по справі №923/525/13 мотивуючи це тим, що відповідач не був повідомлений належним чином про призначення до розгляду даної справи, чим суд першої інстанції порушив його процесуальні права, встановлені ч.ч. 1, 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також вимоги п.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
23.09.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Херсонавтотранс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „Донецькі автовокзали", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Донецькі автовокзали", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2009р. між ТОВ "Херсонавтотранс" (продавець, позивач) та ТОВ „Донецькі автовокзали" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує (приймає у власність) нерухомість - будівлі та споруди Херсонського міжміського автовокзалу, що належать продавцю на праві власності, та знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Будьонного, буд. 1, і сплачує за нього ціну, визначену цим договором (п.1 договору).
Пунктом 8 договору сторони погодили, що передачею майна за цим договором слід вважати підписання актів прийому-передачі та прийняття покупцем від продавця технічної та іншої проектно-кошторисної документації на вказане нерухоме майно, що буде свідчити про те, що передача майна відбулась, сторони приймають на себе зобов'язання підписати акти прийому-передачі у продовж чотирьох банківських днів з моменту підписання цього договору.
Від імені ТОВ „Херсонавтотранс" договір підписано та скріплено печаткою генеральним директором Крамаренко Віталієм Вікторовичем, від імені ТОВ „Донецькі автовокзали" - директором Корж Дмитром Михайловичем.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р. по справі № 32/81 заборонено ТОВ "Херсонавтотранс" вчиняти дії, пов'язані з відчуженням нерухомого майна ТОВ "Херсонавтотранс", а також будь які правочини, пов'язані з розпорядженням майна на користь третіх осіб. Зазначена ухвала суду містить ще ряд заборон, щодо дій з майном ТОВ "Херсонавтотранс".
Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 32/81 пн від 21.03.2011р. за позовом Москвичова А.Ф., Москвичової О.А., Москвичової Т.І. до Горб О.О., Жарова О.П., Пащенко Л.Г., Павленко Н.П., Мартиновської І.П., Бассараба О.І., ТОВ "Херсонавтотранс", ПП "Плодове", виконавчого комітету Херсонської міської Ради, третя особа - Виконавчий комітет Донецької міської Ради (відділ державної реєстрації) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" від 25.05.2009р. (протокол № 25/05-09 і від 26.06.2009р. (протокол № 26/06-09), визнання недійсним змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу та скасування їх державної реєстрації, договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс" від імені продавців підписано не встановленою особою, а від імені покупця - ПП "Плодове" підписано Луценко Володимиром Віталійовичем, особою, яка, як встановлено судом, була померлою станом на момент підписання вищезазначеного договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс".
Вважаючи, що договір купівлі-продажу від 21.09.2009р. є недійсним та суперечить вимогам закону, оскільки при його укладенні порушено вимоги ст. 91, 92 , ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України, так як договір підписано від імені позивача особою, яка не мала відповідних повноважень, а цивільна правоздатність товариства на відчуження нерухомого майна була обмежена ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р. по справі № 32/81, ТОВ „Херсонавтотранс" звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, позовними вимогами ТОВ „Херсонавтотранс" є визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа має такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа. При цьому частина 2 зазначеної норми передбачає обмеження цивільної правоздатності юридичної особи лише за рішенням суду.
Згідно з ч.3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган, або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, які визначаються законом чи установчими документами юридичної особи.
Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Приймаючи до уваги норми чинного законодавства, матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що спірний правочин суперечить ст. 91 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що в момент вчинення правочину цивільна правоздатність ТОВ „Херсонавтотранс" була обмежена ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р., винесеною в межах справи №32/81 пн, а також ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, окрім того спірний правочин було підписано зі сторони ТОВ „Херсонавтотранс" особою, яка не мала необхідного обсягу правоздатності для підписання відповідного договору.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Фактично, з 21.09.2009р. по теперішній час нерухоме майно, перелік якого наведено в пункті 1 договору купівлі-продажу від 21.09.2009р. належить на праві власності саме позивачеві та використовується ним у своїй підприємницькій діяльності, що в свою чергу не спростовано відповідачем жодними належними доказами, в розумінні ст. ст. 32-33 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, апеляційний господарський суд зауважує, що при укладенні договору від 21.09.2009р. сторони в пункті 8 договору передбачили, що передачею майна за договором слід вважати підписання актів прийому-передачі та прийняття покупцем від продавця технічної і іншої проектно-кошторисної документації на нерухоме майно, що буде свідчити про те, що передача майна відбулася.
Відповідно до довідки ТОВ „Херсонавтотранс" об'єкт нерухомого майна за спірним договором купівлі-продажу в період з 21.09.2009р. по теперішній день за актом прийому-передачі відповідачу не передавався, документація, зазначена у п.8 спірного договору купівлі-продажу також не передавалась відповідачу.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що відповідно до вимог чинних на момент укладення спірного договору вищезазначених норм матеріального права та вимог пунктів 8, 9 договору від 21.09.2009р., відповідач не набув право власності на об'єкти нерухомості, які є предметом спору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги твердження скаржника щодо того, що судом першої інстанції його не було повідомлено належним чином про призначення даної справи до розгляду, чим було порушено його процесуальні права, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.04.2013р., з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу про порушення провадження по справі 14.05.2013р.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що звертаючись з позовом, позивач просив поновити строк позовної давності, посилаючись на те, що йому стало відомо про існування оскаржуваного договору тільки на підставі рішення господарського суду Донецької області по праві №32/81пн від 21.03.2011р., а керівнику позивача Почепі В.О. стало відомо про це лише 17.04.2013р.
Посилання позивача на пропуск строку позовної давності з поважних причин підтверджується відповідними рішеннями судів, якими розглядалися корпоративні спори щодо правомірності передачі частки статутного капіталу товариства, в тому числі і щодо обрання виконавчого органу товариства та генерального директора товариства, в тому числі рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2011р. по справі №32/81 пн, яким були скасовані записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.07.2009р. та відновлені записи станом на 24.05.2009р. і це відновлення відбулося лише 06.03.2012р., що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що з 07.07.2009р. по 06.03.2012р. ТОВ „Херсонавтотранс" не мало легітимного керівника та виконавчих органів, а законно обраного генерального директора товариства Москвичова А.Ф. було поновлено на роботі рішенням суду лише від 05.05.2011р., яке набрало законної сили 01.08.2011р. та лише в березні 201р. внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи зазначені обставини, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що причини пропуску строку позовної давності позивачем підтверджені належними та допустимими доказами і обґрунтовані об'єктивними обставинами, які унеможливлювали своєчасне звернення ТОВ „Херсонавтотранс" з відповідним позовом, з огляду на що колегія суддів визнає причини пропуску позовної давності поважними.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. по справі №923/525/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Донецькі автовокзали" - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. по справі №923/525/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 27.09.2013р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Лавренюк О.Т.