"26" вересня 2013 р.Справа № 916/1147/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: О.Т. Лавренюк
суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої
при секретарі судового засідання: Будному О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Мусієнко А.Ю., довіреність №318/03 від 31.05.2013 р.
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
на рішення господарського суду Одеської області від 11.07.2013 р.
по справі №916/1147/13
за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ"
про визнання недійсним договору
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 26.09.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
26.04.2013 р. ДП "Клінічний санаторій ім.Пирогова "ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "СОНЯЧНЕ" про визнання недійсним договору №б/н від 29.05.2012р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ" та Дочірнім підприємством „Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", та приведення сторін по договору в майновий стан, що існував до моменту укладення договору поставки, а також стягнення судового збору, мотивуючи це тим, що в преамбулі оспорюваного договору не вказана посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка була уповноважена на підписання договору, підпис від імені покупця на договорі вчинено не директором підприємства.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.07.2013 р. по справі №916/1147/13 (суддя Гут Ю.В.) у позові відмовлено повністю, з посиланням на те, що не має підстав визнати недійсним договір №б/н від 29.05.2012р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ" та Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, ДП "Клінічний санаторій ім.Пирогова "ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 11.07.2013 р. по справі №916/1147/13 та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Скаржник наполягає на тому, що спірний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме правочин вчинено особою, що не мала необхідного обсягу дієздатності.
В судовому засіданні представник позивача був присутній, надавав пояснення, підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив не надав, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, проте належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причину неявки суд не повідомив.
З урахуванням наявності матеріалів для розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП "Клінічний санаторій ім.Пирогова "ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Одеської області, 29.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ" (Постачальник) в особі директора Любченко Ю.М. та Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій ім.Пирогова "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (Покупець) в особі заст. директора Ремескова В.А. було укладено договір б/н, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність Покупця продукцію - Посудомийну машину ММУ-100, а Покупець зобов'язався на умовах визначених договором прийняти та оплатити цю продукцію, Товар, у кількості та асортименті згідно рахунку - фактури, що додається до договору та є його невід'ємною частиною .
Відповідно до п. 2.4. договору, загальна вартість договору складає 89000 грн., в т.ч. ПДВ 14833,33грн.
Згідно п. 3.1. договору, Покупець проводить оплату у 2 етапи: 1 етап - 40% вартості протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору; 2 етап - 60% вартості протягом 45 календарних днів після оплати 1 етапу. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту отримання постачальником від покупця оплати першого етапу у розмірі 40% вартості товару. Датою поставки товару є дата відмітки покупця у видатковій накладній про приймання товару. Поставка товару здійснюється транспортною компанією за рахунок постачальника.
Згідно п. 9.4. договору, Покупець має право пред'явити Постачальнику обґрунтовані претензії щодо якості товару протягом 3 банківських днів від дати поставки.
Всі претензії та рекламації оформлюються належним чином у письмовому вигляді (п. 9.5. договору).
Позивач у своїй позовній заяві зазначає про те, що вказаний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: в преамбулі договору не вказана посада, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка була уповноважена укладати даний Договір.
Згідно п.п.4.6.,4.8.Статуту ДП "Клінічний санаторій ім.Пирогова", право на укладання договорів належить лише директору ДП - Погосяну Араіку Разміковичу, однак сам підпис на договорі є таким, що не належить директору підприємства.
Статутом ДП"Клінічний санаторій ім.Пирогова "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" передбачено, а саме: п.4.6. Безпосереднє керівництво поточною діяльністю Підприємства здійснює Директор (Головний лікар) Підприємства.
Вищевикладене зумовило звернення Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до суду з даною позовною заявою.
Як вказано вище, між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою підприємства.
Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.
Як вбачається із змісту статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статей 203, 204 Цивільного кодексу України підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Як встановлено, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Отже, наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною є обов'язковою умовою визнання його недійсним.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно з п. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Згідно п.п. 4.6., 4.8. Статуту ДП "Клінічний санаторій ім.Пирогова", право на укладання договорів належить лише директору ДП - Погосяну Араіку Разміковичу, однак сам підпис на договорі є таким, що не належить директору підприємства.
Статутом ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" передбачено, а саме: п.4.6. Безпосереднє керівництво поточною діяльністю Підприємства здійснює Директор (Головний лікар) Підприємства.
Разом з тим, відповідачем суду першої інстанції було надано оригінал договору №б/н від 29.05.2012р., з якого вбачається, що з боку Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" договір було підписано заст. директора Ремескова В.А.
Отже посилання позивача у позовній заяві на підписання договору б/н від 29.05.2012р. посадовою особою Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім.Пирогова "Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", якої не вказана посада, прізвище, ім'я та по батькові, судом відхилені.
Крім того як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору позивач поставив товар, а відповідач його прийняв, на підтвердження цього в матеріалах справи наявні відповідне платіжне доручення, видаткова накладна, довіреність до неї, також наявний лист за підписом директора ДП ПОГОСЯН А.Р., в якому він просить повернути передплату в розмірі 356000 грн. у зв'язку з встановленням не якості товару , що спростовує твердження скаржника щодо несхвалення договору позивачем.
Більш того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013 р. по справі № 916/459/13-г за позовом ТОВ "СОНЯЧНЕ" до ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова "ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення заборгованості в сумі 58 903,86 грн. встановлено, що на виконання договору б/н від 29.05.2012р. платіжним дорученням №328 відповідач здійснив передплату на рахунок ТОВ "СОНЯЧНЕ" в розмірі 356000 грн., позивач виконав свої зобов'язання за договором №б/н від 29.05.2012р. поставив товар на загальну суму 89 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №О000000073 від 10.07.2012 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які встановлено рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З цього приводу є правова позиція, яка викладена у п. 9.2. Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України N 02-5/111 від 12.03.99 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін. У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Перевіривши рішення господарського першої інстанції, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому не приймаються до уваги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, в повній мірі дослідив матеріали справи, дав належну юридичну оцінку обставинам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 11.07.2013 р. по справі №916/1147/13, як прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права - без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 11.07.2013 р. по справі №916/1147/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складений та підписаний 27.09.2013 р.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева