ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15790/13 25.09.13
За позовомВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»
доПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
простягнення 24 990,00 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники сторін:
від позивача:Шпура Ю.В.
від відповідача:не з'явився
Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 24 990,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу №К.91.0012.10.3.ф від 29.01.2010 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Acura MDX», реєстраційний номер АХ 0068 КМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. В свою чергу, відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «BMW», реєстраційний номер АХ 9306 АР, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/9901689), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків у розмірі 24 990,00 грн. покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.09.2013 р.
02.09.2013 р. на запит Господарського суду м. Києва №910/15790/13 від 19.08.2013 р. через канцелярію суду надійшов витяг з інформацією по полісу №ВС/9901689 з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 25.09.2013 р.
В судове засідання представник позивача з'явися, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29.01.2010 р. між позивачем та Ахундовим Р.Н. (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №К.91.0012.10.3.ф (надалі - "Договір").
Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням засобом наземного транспорту, а саме: автомобілем «Acura MDX», реєстраційний номер АХ 0068 КМ.
26.02.2010 р. о 17 год. 35 хв. на 466 км. а/д Київ-Харків-Довжанський, водій Чорная О.С., керуючи транспортним «BMW», реєстраційний номер АХ 9306 АР, не впоравшись з керуванням допустила зіткнення з автомобілем «Acura MDX», реєстраційний номер АХ 0068 КМ, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС у Харківській області.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 30.03.2010 р. у справі №3-1157/10 водія Чорну О.С. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно калькуляції ремонтно-відновлювальних робіт №1872 від 29.04.2010 р., складеної за програмою «Audatex», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Acura MDX», реєстраційний номер АХ 0068 КМ, складає 37 257,25 грн.
Страховим актом №103-20-К від 28.07.2010 р. пошкодження транспортного засобу марки «Acura MDX», реєстраційний номер АХ 0068 КМ, внаслідок ДТП, що сталося 26.02.2010 р. о 17 год. 35 хв. на 466 км. а/д Київ-Харків-Довжанський, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 35 385,99 грн.
На підставі страхового акту та розрахунку розміру страхового відшкодування (додаток до страхового акту), позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 35 385,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14412 від 20.08.2010 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 35 385,99 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із довідки УДАІ ГУ МВС у Харківській області вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «BMW», реєстраційний номер АХ 9306 АР, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Acura MDX», реєстраційний номер АХ 0068 КМ належить Чорній О.С. та знаходився під її керуванням.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина Чорної О.С., у скоєнні ДТП встановлена у судовому порядку.
Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність Чорної О.С. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею автомобілю «BMW», реєстраційний номер АХ 9306 АР, застрахована - відповідачем згідно із полісом №ВС/9901689.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/9901689) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Станом на 26.02.2010 р. поліс діючий.
Відповідно до п. 4 полісу №ВС/9901689 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Чорна О.С., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля «BMW», реєстраційний номер АХ 9306 АР була застрахована відповідачем.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до припису частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, у зв'язку з чим можливість використання судового способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів не може бути поставлена законом чи підзаконним нормативно-правовим актом у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, зокрема, й досудового врегулювання спору.
Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 року, вказавши на право кожної особи вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. При цьому, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
З огляду на зазначене, позивач отримав право вимоги потерпілої особи до страховика після виплати страхового відшкодування не був зобов'язаний звертатися з вимогою (претензією) виплатити страхове відшкодування в порядку регресу безпосереднього до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи (ремонтно-відновлювальних робіт №1872 від 29.04.2010 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Acura MDX», реєстраційний номер АХ 0068 КМ становить 37 257,25 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 35 385,99 грн.
Калькуляція ремонтно-відновлювальних робіт №1872 від 29.04.2010 р., складена на основі комп'ютерної програми «Audatex», дані вказаної калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеній на основі комп'ютерної програми «Audatex», не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма «Audatex» рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а відтак заперечення відповідача про те що, надана відповідачем ремонтна калькуляція не може враховуватися при визначені розміру страхового відшкодування є необгнрунтованими.
Полісом №ВС/9901689, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.
Відповідно до п. 9.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Із змісту ч. 2 п. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відтак, розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом №ВС/9901689 становить 510,00 грн.
Враховуючи визначені полісом №ВС/9901689 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990,00 грн. (ліміт відповідальності за полісом 25 500,00 грн. - 510,00 грн. франшизи) до звернення позивача із позовом до суду.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) суму страхового відшкодування у розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Суддя Є.Б. Куркотова
Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2013 р.