83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.09.2013 Справа № 905/6042/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою:Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», м.Харків
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдинг», м.Костянтинівка Донецької області
про стягнення 551 000грн.
за участю уповноважених сторін:
від позивача - Ісіченко В.В. - представник по довіреності №1379 від 09.07.13
від відповідача - Азаров О.А. - представник по довіреності №5/9-13 від 05.09.13
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Реал Банк», м.Харків звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдинг», м. Костянтинівка Донецької області заборгованості за простим векселем з іменним індосаментом АА№1259048 у сумі 550 000грн. та витрат на опротестування векселя у розмірі 1 000грн. (Усього 551 000грн.)
На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію договору №Д-7 5923/10-1/БТ купівлі-продажу векселів від 30.11.2011р., копію простого векселю серії АА 1259048 від 30.11.2011р., копію акту прийому-передачі векселів №1 від 30.11.2011р., копію реєстру №1 від 30.11.2011р. проданих векселів, копію протоколу про подовженню строку погашення векселів ТОВ «Будскло-Трейдинг» від 29.11.2012р., копію протоколу про зміну платежу за векселем ТОВ «Будскло-Трейдинг» від 24.07.2013р., копію акту №1 пред'явлення векселю до платежу від 31.07.2013р., копію акту про протест векселю про не оплату №1934 від 01.08.2013р., копію довідки №р1934/01-16 від 01.08.2013р., копію договору поставки №301101 від 30.11.2011р.
13.09.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання №14-06/2528, про приєднання акту звірки взаєморозрахунків між сторонами.
Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву №16/09-13 від 16.09.2013р., в якому позовні вимоги у розмірі 550 000грн. визнав у повному обсязі, а також пояснив, що не сплата грошового зобов'язання по векселю пов'язана не з ухиленням від виконання свого обов'язку, а є наслідком відсутності грошових коштів для оплати.
У судовому засіданні 16.09.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
30.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанський завод „Металопрофіль», м. Лисичанськ Луганської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдинг», м. Костянтинівка Донецької області було укладено договір поставки №301101, відповідно до якого постачальник зобовязався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти та здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань згідно даного договору (п.13.1).
На підставі п.9.2 розрахунок за товар, який був поставлений на підставі договору, здійснюється у повному обсязі, згідно виставлених рахунків шляхом видачі покупцем продавцю простого векселю (або декількох векселів) на загальну суму поставленого товару.
Відповідно до ст.4 ЗУ «Про обіг векселів» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконанні роботи, надані послуги (крім фінансових векселів).
У якості розрахунку за вищевказаним договором, ТОВ «Будскло-Трейдинг» видав ТОВ «Лисичанський завод „Металопрофіль», простий вексель серії АА №1259048 складений 30.11.2011р. на загальну суму 550 000 грн., з терміном оплати - по закінченню одного року з дати видачі (до 30.11.12р.), емітентом якого є Відповідач ТОВ «Будскло-Трейдинг».
В подальшому 30.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Реал Банк», м.Харків (далі по тексту-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанський завод „Металопрофіль», м. Лисичанськ Луганської області (далі по тексту-Постачальник) було укладено договір №Д-7 5923/10-1/БТ купівлі-продажу векселів, відповідно до якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця вексель, а покупець зобов'язався прийняти вексель та сплатити вартість його продажу, що передається на умовах передбачених даним договором.
Згідно п.2.1.1 продавець зобов'язався передати покупцю простий вексель серії АА №1259048 складений 30.11.2011р. на загальну суму 550 000грн., протягом одного банківського дня з моменту отримання повної суми з оплати векселя (530 000грн.). Передача векселя оформлюється актом прийому-передачі та реєстром проданих векселів.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань з урахуванням п.2.2.1 (п.7.1, п.7.2) договору.
У відповідності до вимог договору №Д-7 5923/10-1/БТ купівлі-продажу векселів від 30.11.11р., сторони склали відповідний Акт прийому-передачі векселів №1 від 30.11.2011р, а також реєстр №1 від 30.11.11р. проданих векселів.
29.11.2012р. сторонами складений та підписаний протокол про продовження строку погашення векселів ТОВ «Будскло-Трейдинг», згідно з яким сторони досягли згоди про подовження строку погашення векселів до 30.11.13р., у зв'язку з відсутністю грошових коштів та настанням строку платежу перед ПАТ «Реал Банк».
Крім того, 24.07.2013р. сторонами складений та підписаний протокол про зміну строку платежу за векселем ТОВ «Будскло-Трейдинг», згідно з яким сторони досягли згоди про внесення змін до строку платежу на «за пред'явленням, але не раніше 31 липня 2013р.», у зв'язку із змінами фінансового стану ТОВ «Будскло-Трейдинг»
31.07.2013 р. Позивач пред'явив вексель до оплати, про що сторони склали відповідний акт №1.
Таким чином, Відповідач мав 31.07.2013 р. сплатити Позивачу за простим векселем серії АА №1259048 складений 30.11.2011р. загальну суму у розмірі 550 000грн. Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті за векселем не виконав.
З метою збереження за собою вексельних прав Позивач звернувся до приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області за для здійснення протесту векселя про не оплату. Приватним нотаріусом Ізмайловою В.Б. було опротестовано вексель про не оплату.
01.08.2013 р. на підставі протесту векселя про не оплату, нотаріус Ізмайлова В.Б. вчинила виконавчий надпис про стягнення з відповідача на користь позивача 550 000 грн. платежу по простому векселю серії АА №1259048 складений 30.11.2011р. на загальну суму 550 000грн.
Оригінал простого векселя серії АА № 1259048 від 30.11.2011 р. був оглянутий судом 16.09.2013р., копія, що надана до справи, відповідає оригіналу. Вказаний вексель містить всі належні реквізити, встановлені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, для простого векселя.
Позивач в позовній заяві вказує на те, що відповідач не вчинив дії, спрямовані на досудове врегулювання спору, простий вексель серії АА № 1259048 від 30.11.2011 р., номінальною вартістю 550 000грн., залишився непогашеним на суму 550 000грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:
Випустивши спірні цінні папери, відповідач взяв на себе безумовне грошове зобов'язання сплатити визначену у векселі суму.
В силу ст.14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" встановлено, що вексель - цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.
Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається ( ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").
Відповідно до ст.ст. 16, 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем.
Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного -є обов'язком особи, якій пред'явлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.
Відповідно ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.
До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів (ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).
Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі).
Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.
Відповідно до змісту статті 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передача векселів іншим способом ніж вчинення індосаменту має наслідки лише звичайної цесії.
Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право пред'явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.
Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.
Як встановлено судом вище, спірний вексель знаходиться у позивача, у зв'язку з чим він має право на задоволення позову та стягнення суми, вказаної у векселі.
В простому векселі серії АА №1259048 від 30.11.2011 р. встановлений строк оплати „ за пред'явленням, але не раніше 31 липня 2013р.".
Однак, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, відповідач всупереч нормам законодавства свої зобов'язання не виконав, вартість векселя в розмірі 550 000грн. залишилась неоплаченою.
Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів сплати суми 550 000грн. за простим векселем серії АА № 1259048 від 30.11.2011 р. до матеріалів справи не надано, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи,
Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 550 000грн. перед позивачем, про що свідчить відзив на позовну заву, а також підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків станом на 11.09.2013р. Отже, вимоги позивача про стягнення 550 000грн. по векселю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач вимагає стягнути з відповідача витрати на опротестування векселя суму у розмірі 1 000грн.
Статтями 38, 44, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що держатель простого векселя зі строком платежу на визначений день повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. У випадку відмови векселедавця у платежі, власник векселя має підтвердити таку відмову автентичним документом (протест у неплатежі). Протест у неплатежі за простим векселем, якій підлягає оплаті на визначену дату, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті. Протест - це офіційно засвідчена вимога щодо здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчіть про ухилення від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків. Опротестований вексель - це вексель, щодо якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати.
Відповідно правової позиції викладеної Верховним судом України, в п.24 Постанові/Пленумі від 08.06.2007, № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" крім вексельної суми з відсотками і відсотків, зазначених у ст. 48 Уніфікованого закону, векселедержатель має право вимагати відшкодування йому витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя, пересиланням повідомлення, а також інших витрат (п. 3 абзацу 1 зазначеної статті).
До таких витрат належать: витрати з опротестування векселя (державне мито, оплата послуг нотаріуса); витрати на відправлення повідомлення (рекомендованого або цінного листа для опротестування векселя); судові та інші прямі витрати кредитора, які він поніс внаслідок невиконання вексельного зобов'язання і зв'язок яких зі стягненням заборгованості за векселем можна встановити та довести.
Як вбачається з наданої позивачем довідки №р1934/01-16 від 01.08.2013р. Приватним нотаріусом Ізмайловою В.Б., за вчинення нотаріальних дій, а саме складення акту про протест векселя АА 1259048 отримано плату в розмірі 1 000грн., без ПДВ.
Отже, позивачем доведено суду понесення ним прямих витрат, які він поніс внаслідок невиконання вексельного зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов до висновку з огляду на положення п.3 ст.48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі стосовно задоволення позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдинг» витрат на протест векселя у сумі 1000грн., розмір яких підтверджується довідкою №р1934/01-16 від 01.08.2013р., виданою Публічним акціонерним товариством «Реал Банк» приватним нотаріусом Ізмайловою В.Б.
Згідно ст.4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (тобто, не менше 1720,50 грн. та не більше 68820,00 грн.).
Таким чином, враховуючи заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за простим векселем з іменним індосаментом АА№1259048 у сумі 550 000грн. та витрат на опротестування векселя у розмірі 1 000грн., за висновками суду, останній повинен був сплатити судовий збір в розмірі 11 020грн.
Однак, позивачем до позовної заяви додані докази сплати судового збору у сумі 11 000грн., про що свідчить платіжне доручення №6575 від 21.08.2013р.
Отже, у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, судом було з»ясовано факт недоплати судового збору позивачем у розмірі 20грн.
Враховуюче викладене, господарський суд на підставі приписів ч.1-4 ст.49 ГПК України, стягує з позивача не доплачений судовий збір у розмірі 20грн. в доход державного бюджету.
Разом з цим, судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про цінні папери та фондовий ринок", Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією від 07.06.1930р., що була ратифікована Україною відповідно до Закону України від 06.07.1999р. №826-ХІV, ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 36, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдинг», м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 551 000грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдинг», м.Костянтинівка Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», м.Харків заборгованість за простим векселем з іменним індосаментом АА№1259048 у сумі 550 000грн., витрати на опротестування векселя у розмірі 1 000грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 11 020грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», м.Харків в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 20грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 16.09.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2013р.
Суддя Л.Д. Подколзіна