27.09.13р. Справа № 904/6016/13
За позовом Національної акціонерної компанії"Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс", м.Дніпропетровськ
про стягнення 3 023 530,23 грн.
Суддя Мілєва І.В.
Представники:
від позивача:не з'явився
від відповідача: Добровольський О. В., довіреність № 9 від 03.08.2013р.
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" про стягнення 3 023 530,23 грн., з яких: 85 871,08грн. - втрати від інфляційних процесів, 1 115 402,45 грн. - пеня, 304 881,08 грн. - 3% річних, 1 517 375,63 грн. - 7% штрафу.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №14/18/55БО про закупівлю природного газу від 25.01.2012р., в частині своєчасної оплати поставленої теплової енергії.
Ухвалою від 07.08.2013р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 02.09.2013р.
Розгляд справи відкладався з 02.09.2013р. на 18.09.203р., з 18.09.2013р. на 25.09.2013р.
25.09.2013р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки підприємство змушено виконувати приписи щодо постачання теплової енергії споживачам за тарифами, які є економічно необґрунтованими, а не за дійсною вартістю теплоенергії. Грошових коштів, які надходять від споживачів за надані підприємством послуги, не вистачає для виконання поточних зобов'язань підприємства за договором. Верховною Радою України внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 4647-VI від 12.04.2012р. де у статтю 9 додано п. 48 яким передбачено виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію. Розмір субвенції для КП «ТПТЕ «Теплотранс» складає 24,9 млн. грн. та очікувався у червні - серпні 2012р. Лише 27.12.2012р. держава перерахувала позивачу 23 386 254,59грн. чім частково компенсувала різницю в тарифах. Підприємством основний борг погашений у повному обсязі. Відповідач вважає, що заборгованість підприємства перед компанією виникла з вини держави яка вчасно не перераховувала підприємству кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах. Якщо суд дійде неможливим відмовити позивачу у стягненні с підприємства пені, просив зменшити її розмір до мінімальної.
У 25.09.2013р. судовому засіданні оголошено перерву до 27.09.2013р.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.09.2013р., в якому відображені відомості про явку сторін.
У судове засідання з'явився представник відповідача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
25.01.2012р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавець) та Комунальним підприємством "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" (покупець) було укладено договір № 14/18/55БО про закупівлю природного газу (далі -договір).
Продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), далі - газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 додатку №1 до договору приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого продавцем.
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1 договору).
Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ (п. 6.1.1 договору).
У разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу (п. 7.3 договору).
Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель»)з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично складались між сторонами з 01.01.2012р., і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).
На виконання умов договору та додаткової угоди до нього продавець протягом січня 2012 року - квітня 2012 року поставив покупцю природний газ на загальну суму 22 089 806,77 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін за договором актами прийому-передачі природного газу, а саме:
- за січень 2012р. на суму 6 532 424,32 грн. (а.с. 20);
- за лютий 2012р. на суму 7 820 731,40 грн. (а.с. 21);
- за березень 2012р. на суму 6 721 213,43 грн. (а.с. 22);
- за квітень 2012р. на суму 1 015 437,62 грн. (а.с. 23);
У порушення умов договору відповідач оплатив поставлений природний газ із порушенням визначених договором строків, тобто не виконав взятого на себе зобов'язання зі своєчасної оплати поставленого природного газу.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 1 115 402,45 грн. та 7% штрафу за несвоєчасну оплату поставленого природного газу у розмірі 1 517 375,63 грн.
25.09.2013р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки підприємство змушено виконувати приписи щодо постачання теплової енергії споживачам за тарифами, які є економічно необґрунтованими, а не за дійсною вартістю теплоенергії. Грошових коштів, які надходять від споживачів за надані підприємством послуги, не вистачає для виконання поточних зобов'язань підприємства за договором. Верховною Радою України внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 4647-VI від 12.04.2012р. де у статтю 9 додано п. 48 яким передбачено виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію. Розмір субвенції для КП «ТПТЕ «Теплотранс» складає 24,9 млн. грн. та очікувався у червні - серпні 2012р. Лише 27.12.2012р. держава перерахувала позивачу 23 386 254,59грн. чім частково компенсувала різницю в тарифах. Підприємством основний борг погашений у повному обсязі. Відповідач вважає, що заборгованість підприємства перед компанією виникла з вини держави яка вчасно не перераховувала підприємству кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах. Якщо суд дійде неможливим відмовити позивачу у стягненні с підприємства пені, просив зменшити її розмір до мінімальної.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Відповідно до п.7.3 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Пеня та штраф нараховані позивачем відповідно до умов договору та вимог закону.
Пункт 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Так, частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з п.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Беручі до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, а саме те, що відповідач в повному обсязі оплатив вартість поставленої теплової енергії, а також те, що відповідач не зазначив конкретної суми, на яку просить зменшити розмір пені та штрафу, належних до стягнення, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваних пені та штрафу до 30% від заявленої та стягнути 334 620,74грн. - пені, 455 212,69грн.- 7% штрафу.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 304 881,08 грн. та інфляційні втрати в розмірі 85 871,08 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом проведено перерахунок інфляційних втрат та визначено, що їх розмір становить 38 935,50грн.
Враховуючи вище наведене, позовні вимоги є правомірними і підлягають частковому задоволенню на загальну суму 1 133 650,01грн., з яких: 38 935,50грн. - втрати від інфляційних процесів, 304 881,08 грн. - 3% річних, 334 620,74грн. - пеня, 455 212,69грн.- 7% штрафу.
Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.
У разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, з урахуванням роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 937,29грн. (1,55%), на відповідача - 59 533,31грн. (98,45%).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, буд. 32, ідентифікаційний код 32560611) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 1 133 650,01грн., з яких: 38 935,50грн. - втрати від інфляційних процесів, 304 881,08 грн. - 3% річних, 334 620,74грн. - пеня, 455 212,69грн.- 7% штрафу, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, буд. 32, ідентифікаційний код 32560611) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) витрати по сплаті судового збору у розмірі 59 533,31 грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.В. Мілєва
Повне рішення складено 27.09.2013