ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15853/13 25.09.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий капітал»
ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»
Простягнення 8 852,91 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивачаНелин Т.М.
Від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий капітал» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі - відповідач) про стягнення 8 852,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 04.09.2013 р.
27.08.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній визнав позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 8 862,91 грн., проти стягнення яких не заперечував. Також, на вимогу ухвали суду, представником відповідача до відзиву на позовну заяву додано копію полісу №АА/7480330.
В судовому засіданні 04.09.2013 р. представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 8 862,91 грн.
На підставі п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі, а відтак має місце нова ціна позову у розмірі 8 862,91 грн. в межах якої вирішується спір у даній справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 25.09.2013 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
09.08.2012 р. між позивачем та Представництвом «Егіс Нютр» укладено договір страхування автотранспортних засобів №1036001, за яким позивач страхує майнові інтереси останнього, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Renault», державний реєстраційний номер АА 5154 ВС.
28.11.2012 р. о 13 годині 05 хвилин водій Усатюк О.М., керуючи транспортним засобом автомобілем «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 5734 ІЕ, по вул. Туполєва, в м. Києві, рухаючись по другорядній дорозі, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Renault», державний реєстраційний номер АА 5154 ВС, під керуванням Волощіної Н.Л., яка рухалась по головній дорозі, що призвело до механічного пошкодження зазначених транспортних засобів, що підтверджується довідкою МВС Святошинського РУ Управління державтоінспекції ГУ МВС України в м. Києві.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.12.2012 р. у справі №2608/19792/12 водія Усатюка О.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку №3/13, складеного 10.01.2012 р. СПД Мукієвським М.М. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ №8371/09 від 12.03.2009 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер АА 5154 ВС, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 9 362,91 грн.
Згідно рахунку ФОП Якимчук В.Є., що здійснює господарську діяльність з ремонту транспортних засобів, №1 від 08.01.2013 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Renault», державний реєстраційний номер АА 5154 ВС, в результаті його пошкодження при ДТП складає 10 380,00 грн.
Страховим актом №1896/12/50ТР25/00/2 від 16.01.2013 р. пошкодження транспортного засобу «Renault», державний реєстраційний номер АА 5154 ВС, внаслідок ДТП, що сталося 28.11.2012 р. о 13 годині 05 хвилин, по вул. Туполєва, в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 10 380,00 грн.
На підставі страхового акту позивачем перераховано на рахунок ФОП Якимчук В.Є. (СТО) страхове відшкодування у розмірі 10 380,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №30 від 06.02.2013 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 10 380,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина Усатюка О.М., який керував автомобілем «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 5734 ІЕ встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 5734 ІЕ застрахована відповідачем згідно із полісом №АА/7480330.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до припису частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, у зв'язку з чим можливість використання судового способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів не може бути поставлена законом чи підзаконним нормативно-правовим актом у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, зокрема, й досудового врегулювання спору.
Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 року, вказавши на право кожної особи вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. При цьому, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
З огляду на зазначене, позивач отримав право вимоги потерпілої особи до страховика після виплати страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися з вимогою (претензією) виплатити страхове відшкодування в порядку регресу безпосереднього до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тобто спеціальним законам, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст. 29 України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не розміром витрат згідно рахунків СТО.
Матеріалами справи (звіт експерта) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер АА 5154 ВС з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 9 362,91 грн., а до позивача перейшло право вимоги в межах суми 10 380,00 грн.
Полісом №АА/7480330, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Враховуючи визначені полісом №АА/7480330 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8 862,91 грн. (9 362,91 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу згідно звіту експерта - 500,00 грн. франшизи) до звернення позивачем із позовом до суду.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 8 862,91 грн. є правомірними та обґрунтованими, крім того визнані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, провул. Балтійський, 20; код ЄДРПОУ 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий капітал» (01135, м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г; код ЄДРПОУ 19411125) страхове відшкодування в сумі 8 862 (вісім тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять п'ятдесят) грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Є.Б. Куркотова
Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2013 р.