26.09.2013 Справа №901/2897/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхпостач КР»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт - Крим»
про стягнення заборгованості за договором
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники:
від позивача - не з'явився.
від відповідача - не з явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхпостач КР» (далі - ТОВ «Шляхпостач КР») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт - Крим» (далі - ТОВ «Архонт - Крим») та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19 070,41 грн., що складається з:
- 18 800, 00 грн. основної заборгованості;
- 270,41 грн. процентів за період з 06.03.2013 по 27.08.2013.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань, взятих на себе за умовами договору від 20.12.2012 №18-12/ПР підряду на проведення проектних та пошукових робіт в частині оплати виконаних робіт у строк, встановлений договором (а.с.2-5).
В судове засідання 26.09.2013 представник позивача не з'явився; надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про те, що підтримує заявлені вимоги у повному обсязі (а.с. 66).
Розгляд справи здійснено без участі повноважного представника відповідача, його відзиву, за наявними у справі документами і матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, з наступних підстав:
- копія ухвали про порушення провадження у справі, направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві, отримана відповідачем 06.09.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 52);
- факт направлення копії ухвали про відкладення розгляду справи за адресою, яка зазначена у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.09.2013 (а.с. 53-55), підтверджується списком згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (а.с. 65);
- клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило;
- матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд
20.12.2012 між сторонами у справі - ТОВ «Шляхпостач КР» та ТОВ «Архонт - Крим» укладено договір № 18-12/ПР підряду на виконання проектних та пошукових робіт (а.с. 36-39, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору, позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання розробити робочу документацію «Будівництво залізничних колій для зливу зрідженого газу», а відповідач (заказник) - зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи (пункт 1.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору вартість робіт складає 28 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 4800,00 грн., що також відображено у протоколі узгодження договірної ціни, який є додатком №1 до договору (а.с.40).
Пунктом 2.4 договору встановлено, що оплата замовником вартості виконаних виконавцем робіт здійснюються на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку, рахунків, податкових накладних, виставлених виконавцем за виконані роботи у відповідності з календарним планом.
Як визначено п.5.1 договору за результатами виконаної роботи виконавець надає замовнику акт здачі-приймання робот у 2-х примірниках разом з проектною документацією відповідно до накладної та опису робочої документації; замовник зобов'язаний у строк не пізніше 2-х днів з дня отримання документації підтвердити її приймання та направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання робіт, що вказано у п.5.2 договору.
Пунктом 10.3 договору сторонами узгоджено строк його дії: початок - з дати підписання, закінчення - 28.02.2013. При цьому, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які залишились невиконаними (п. 10.3 договору).
Позивач виконав у повному обсязі зобов'язання за відповідним договором, що вбачається з акту №14 здачі-прийняття робіт за таким договором відповідно до якого відповідач прийняв роботи на загальну суму 28 800,00 грн. і будь-яких заперечень щодо їх якості не заявляв (а.с.42).
Відповідачем частково здійснено розрахунок за виконану роботу на загальну суму 10 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку від 22.01.2013 (а.с.43).
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати заборгованості за виконану роботу, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.5 договору передбачено здійснення пердплати у розмірі 50%, а 50% оплати - протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання проектних робіт на підставі рахунку.
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем зобов'язання за договором в частині оплати робіт не виконані; заборгованість складає 18 800,00 грн.
До прийняття рішення по суті заявлених вимог, відповідачем не спростовано факту наявності у нього заборгованості у відповідному розмірі шляхом надання відповідних доказів.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати виконаних робіт у встановлений договором строк - протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт - до 04.03.2013 (оскільки останній день строку припадає на неробочий день), допустив порушення зобов'язання.
Враховуючи зазначене, вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 18 800,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, вимоги в частині стягнення процентів за період прострочення є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розмір процентів за період, заявлений позивачем - з 06.03.2013 по 27.08.2013, за розрахунком позивача, який перевірено судом, становить 270,41 грн. і вимоги саме у такому розмірі підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 1 720,50 грн.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт - Крим» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхпостач КР» 18 800,00 грн. заборгованості та 270,41грн. процентів, а також 1720,50 грн. витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Р. Ейвазова