21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
26 вересня 2013 р. Справа № 902/1228/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до: Липовецької районної державної адміністрації (22500, Вінницька
область, м. Липовець, вул. Леніна, 38) (І відповідач)
до: Головного управління Держземагенства у Вінницькій області
(21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63) (ІІ відповідач)
про визнання права на поновлення договору оренди землі та
спонукання до вчинення дій
при секретарі судового засідання Нестерову Д.О..
за участю представників сторін :
позивача : ОСОБА_2 за довіреністю ,
І відповідача : не з'явився,
ІІ відповідача: Рябцун С.В. за довіреністю.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Липовецької районної державної адміністрації та Головного управління Держземагенства у Вінницькій області з позовними вимогами наступного змісту:
- визнати право фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 69,84 га, що розташована на території Лозуватської сільської ради Липовецького району Вінницької області, укладеного 23.07.2007 року та зареєстрованого у Липовецькому відділенні Вінницької філії "Центр ДЗК" 06.08.2007 року за № 040783000097, строком на 5 років і на тих самих умовах, що були раніше передбачені цим договором;
- спонукати Головне управління Держземагенства у Вінницькій області на підписання угоди про поновлення договору оренди землі від 23 липня 2007 року зареєстрованого у Липовецькому відділенні Вінницької філії "Центр ДЗК" 06.08.2007 року за № 040783000097, строком на 5 років і на тих самих умовах, що були раніше передбачені цим договором.
Ухвалою суду від 02.09.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1228/13 з призначенням судового засідання на 26.09.2013 року.
26.09.2013 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову б/н. від 26.09.2013 року шляхом заборони Головному управлінню Держземагенства у Вінницькій області вчиняти дії пов'язані із передачею у власність або наданням в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 69,84 га, що розташована на території Лозуватської сільської ради Липовецького району Вінницької області, за межами населеного пункту , кадастровий номер № 0522283000:02:000:0450, що є предметом спору.
За наслідками розгляду в судовому засіданні 28.09.2013 року заяви позивача б/н від 26.09.2013 року про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи те, що позивачем не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано жодного доказу в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд -
1. Заяву позивача б/н від 26.09.2013 року про забезпечення позову відхилити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1)
3 - відповідачу 1 (22500, Вінницька область. м.Липовець, вул. Леніна, 38)
4 - відповідачу 2 (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63)