Справа № 1316/3867/12 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Провадження № 22-ц/783/2566/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 27
19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Приколоти Т.І.
Суддів: Богонюка М.Я., Шашкіної С.А.
При секретарі: Рванцовій О.О.
з участю: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2012 року, по справі за позовом ПАТ "Державний Ощадний Банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з участю третьої особи СГІРФО Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області, служби у справах дітей Пустомитівської районної адміністрації, про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-
встановила:
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії № 2203-1366 від 16 лютого 2007 року, в розмірі 56 474 (п'ятдесят шість тисяч чотириста сімдесят чотири дол. США 51 центів) дол. США, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 16 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_5, а саме на нерухоме майно :
- житловий будинок АДРЕСА_1. Будинок цегляний позначений в плані літерою «А-1» складається з двох кімнат житловою площею 32.4 кв.м та кухні. Загальна площа будинку 63,2 кв.м. До будинку належать замощення (бет/плити) позначене в плані літерою «І», «А-1», житлова прибудова 51% готовності (кер. блоки) (згідно з рішеннням Конопницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 30 червня 2005 року за №18), що належить ОСОБА_5 на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ 020271 від 7 червня 2005 року, виданого Конопницькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області та зареєстрованого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, реєстраційний номер 11013371;
- земельну ділянку кадастровий № 4623683400:03:000:0005 площею 0,0610 га, яка розташована в садівничому товаристві «Екран» Конопницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення (використання) якої ведення садівництва, що належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДВ № 005532 від 14 травня 2003 року, виданого Конопницькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області.
Встановлено початкову ціну предмета іпотеки за іпотечним договором, нарівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна , на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».
Виселено ОСОБА_5, який фактично проживає у житловому будинку АДРЕСА_1; ОСОБА_3, яка зареєстрована і проживає у згаданому будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами зі зняттям з реєстраційного обліку у СГІРФО Пустомитівського РВ УМВС України у Львівській області: ОСОБА_6 який зареєстрований і проживає у даному будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами зі зняттям з реєстраційного обліку у СГІРФО Пустомитівського РВ УМВС України у Львівській області.
Проведено розподіл судових витрат.
Рішення оскаржила ОСОБА_3 В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з»ясованих обставинах справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначає, що іншого житла у них немає. Оскаржуваним рішенням ухвалено виселити разом з батьками неповнолітнього, чим порушено його житлові права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Встановлено, що 16 лютого 2007 року між ВАТ „Державний ощадний Банк України" правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство „Державний ощадний Банк України" та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 2203-1366, згідно якого банк надав ОСОБА_3, кредит в сумі 35 000.00 (тридцять п'ять тисяч) доларів США, на споживчі потреби під 14% (чотирнадцять) відсотків річних з остаточним терміном повернення кредиту 16 лютого 2017 року.
Також банком було укладено іпотечний договір із майновим поручителем ОСОБА_5, посвідчений 16 лютого 2007 року, приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівського області ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 245, згідно якого останній передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме, житловий будинок АДРЕСА_1, а також земельну ділянку.
3 лютого 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії № 2203-1366 від 16 лютого 2007 року, якою встановлено, що станом на 16 лютого 2009 року сума фактичної заборгованості за кредитом становить 35 000, 00 дол. США, яка підлягає погашенню: за період з 1 вересня 2009 року по 31 січня 2017 року щомісячно рівними частинами починаючи з вересня 2009 року в сумі 390,00 дол. США, до останнього робочого дня кожного місяця, за період з 1 лютого 2017 року по 16 лютого 2017 року у сумі 290,00 дол. США .
У зв'язку з порушенням умов договору відновлювальної кредитної лінії, починаючи з червня 2009 року, а саме не виконання свого обов'язку щодо погашення кредиту, 28 серпня 2009 року боржнику ОСОБА_3 та майновому поручителю ОСОБА_5, банком направлялася вимога № 27/3067 про погашення прострочених платежів по кредиту у 30-ти денний строк. Проте, відповідачами у встановлений строк зобов'язання виконане не було.
Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням у встановлений строк взятого на себе забов'язання за договором відновлюваваної кредитної лінії, загальна сума заборгованості відповідачки перед банком станом на 20 лютого 2012 року становить 51 187.16 дол. США (в тому числі: нараховані відсотки за січень 2012 року- 415.03 дол. США, 23 690.00 дол. США - залишок строкового кредиту, 11 310.00 дол. США - залишок прострочених платежів по кредиту; 12 285.29 дол. США- залишок прострочених платежів по відсотках; 1 614. 66 дол. США ; сума нарахованої пені по кредиту, 1 872.18 дол. США сума нарахованої пені по відсотках).
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності . таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно І ставляться.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'Язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлене договором.
Згідно п.п.2.3.1, п.п. 3.2.2, п.п.3.2.3 договору відновлюваної кредитної лінії при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
За умовами іпотечного договору від 16 лютого 2007 року (п. 3.1.3, п. 6.1), іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», заставодержатель - банк має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.
У відповідності до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч. І ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Частиною другою статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В ст. З Закону встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Згідно листа Конопницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 125 від 10 серпня 2010 року, в зазначеному житлі проживає та зареєстрована ОСОБА_3 та ОСОБА_6
Згідно ст. 31 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років є малолітньою особою.
Відповідно до ст. 242 ЦК та ст. 39 ЦПК України законними представниками інтересів малолітніх є їхні батьки.
ОСОБА_5 є законним представником малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ОСОБА_5 зареєстроване за адресою : АДРЕСА_2
Суд прийшов до вірного висновку, що при виселені малолітнього ОСОБА_6, з житлового будинку який є предметом іпотеки, його право на житло порушено не буде, оскільки відповідно до ч. З ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з яким вона проживає.
Встановлено, що 25 лютого 2010 року банком направлялося ОСОБА_3, яка зареєстрована та проживає у житловому будинку, який виступає предметом іпотеки та ОСОБА_5, який фактично проживає у даному будинку, письмові повідомлення-вимоги про виселення із житлового будинку в 30-ти денний термін. Однак, у встановлений термін вимоги банку виконані не були.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому рішенні зазначаються початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Для подальшої реалізації предмету іпотеки, необхідно встановити початкову ціну предмета іпотеки за іпотечним договором від 16 лютого 2007 року, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
З висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 313, ч.1 п.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: