Справа № 447/2038/13-ц
18.09.2013 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого -судді Березюк Г. М.
при секретарі Котулі В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя ,-
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме: АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. За час подружнього життя придбали спірний гараж, правовстановлюючі документи, на який було оформлено на ОСОБА_2 Оскільки на даний час вона з відповідачем не може досягти згоди щодо користування, володіння та розпорядження спільним майном, тому, уточнивши позовні вимоги, просить визнати спільною сумісною власністю подружжя вказаний гараж та провести поділ спільної сумісної власності, виділивши їй 1/2 частину гаражу АДРЕСА_1 та стягнути із відповідача понесені судові витрати.
В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов підтримали в повному обсязі та дали аналогічні доводам позовної заяви пояснення, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечили та вказали, що відповідач спірний гараж купляв за власні кошти, за свої заощадження здійснював поліпшення спірного майна: замінив електропроводку, зробив яму, здійснив ремонт даху, поштукатурив, а тому вважають, що вартість гаражу істотно змінилась. Просили в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, мотивуючи це наступним.
Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 23.10.2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 11.07.2013 року шлюб сторін розірвано.
Як вбачається із договору купівлі-продажу гаражу від 15.10.2010 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_6 гараж під номером АДРЕСА_1
Згідно витягу про державну реєстрацію прав, виданого Новороздільським бюро технічної інвентаризації дочірнім підприємством ТзОВ ПБП «Контур» від 10.12.2010 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить гараж АДРЕСА_1
Стаття 60 СК України передбачає, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Судом встановлено, що спірний гараж набутий подружжям 15.10.2010 року, тобто за час шлюбу, а тому належить їм на праві спільної сумісної власності.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
Посилання відповідача на те, що спірний гараж набутий ним, за час шлюбу за кошти, які йому належали особисто, судом до уваги не беруться, оскільки не подано суду жодного письмового доказу для підтвердження вказаної обставини. Крім того, в поданій сторонами мировій угоді від 24.07.2013 року сам відповідач ОСОБА_2 визнавав спірний гараж АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю.(а.с.21-22).
Одночасно судом не здобуто, а стороною відповідача не представлено жодного доказу з приводу істотного збільшення вартості майна за рахунок грошових затрат ОСОБА_2
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За таких обставин суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підставні та підлягають до задоволення, а тому слід визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 гараж АДРЕСА_1 та провести поділ спільної сумісної власності подружжя, виділивши ОСОБА_1 1/2 частину гаражу АДРЕСА_1.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягають до стягнення судові витрати, понесені позивачкою в сумі 114,70 грн.
Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 60, 65, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 355, 368-370 ЦК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 гараж АДРЕСА_1.
Провести поділ спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 виділивши ОСОБА_1 1/2 частини гаражу АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. понесених витрат на сплату судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Березюк Г. М.