Справа № 2-977/11
04.06.2013 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого -судді Павлів В. Р.
при секретарі Волківській Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - Крупська сільська рада, Миколаївський РВ ГУМВСУ у Л/о про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні майном та виселення з приватного житлового будинку без надання іншого житла ,-
19.09.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні майном та виселення з приватного житлового будинку без надання ішого житла. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що після смерті матері ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ним був успадкований житловий будинок разом з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,377 гектара, надана для будівництва і обслуговування вказаного житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. Вказане нерухоме майно належить позивачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. Після смерті матері та отримання її будинку у власність, позивач шляхом усної домовленості надав відповідачам по справі дозвіл проживати у вказаному будинку терміном не більше трьох років, оскільки вони розпочали будівництво власного житлового будинку. Однак, після отримання згоди на тимчасове проживання відповідачі припинили будівництво свого будинку та розпочали перевлаштування та реконструкцію будинку позивача без його згоди. На неодноразові звернення ОСОБА_1 з проханням укласти договір найму житла відповідачі відмовлялися та ухилялися від його укладення. Крім цього, вони створюють позивачу перешкоди у користуванні вказаним будинком. У зв'язку з наведеним позивач ОСОБА_1 був змушений звернутись до суду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в позовній заяві обставинита просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечила, просила у його задоволенні відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 в судовому засіданні проти позову заперечила також, просила у його задоволенні відмовити. Додатково пояснила, що відповідачі станом на 15.04.1992 рік також були зареєстровані у спірному будинку. Після смерті ОСОБА_7 не зверталися до нотконтори, оскільки постійно проживають у ньому, а про те, що відповідач успадкував будинок дізнались лише у 2011 році. Крім того, зазначила, що згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 24.12.2012 року було визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок та визнано право власності за відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 1/6 частині житлового будинку, а за позивачем ОСОБА_1 право власності на 2/6 частини вказаного будинку.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак, згідно поданої заяви, просив проводити розгляд справи у його відсутності. Проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась також, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи Крупської сільської ради Миколаївського району Львівської області Гаврильчак Р.В. в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити. Додатково зазначив, що відповідачі ОСОБА_2,, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 постійно проживають у спірному будинку, крім того, є рішення Миколаївського районного суду Львівської області, згідно якого їм було надано у власність по 1/6 частині житлового будинку.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_7, успадкував належні їй житловий будинок разом з господарськими будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,377 га, для будівництва та обслуговування вказаного будинку. Будинок та господарські споруди належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 21.07.2008 року державним нотаріусом Миколаївської державної нотаріальної контори (а.с. 7)
У відповідності до витягу з погосподарської книги Крупської сільської ради Миколаївського району Львівської області №381 від 22.02.2012 року житловий будинок в АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року рахувався за гр. ОСОБА_7. На час скасування колгоспного двору в даному будинку проживали і були постійно прописані наступні особи: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вбачається, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, повинні вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, повинні вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участь своєю працею і коштами у веденні спільного господраства двору; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.Однак, відповідності до рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 24.12.2012 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 5/7 частин житлового будинку, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності прийнято рішення про часткове задоволення позову, визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок в с. Крупсько Миколаївського району Львівської області по вул. Мацьківа, 8 та визнано право власності за відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 1/6 частині житлового будинку, а за позивачем ОСОБА_1 право власності на 2/6 частини вказаного будинку. Вказане рішення Апеляційним судом Львівської області не скасовано та не змінено, набуло законної сили.
Згідно ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відтак, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 8,10,57,58,60,88,174,175,208,209,212,215 ЦПК України, ст.ст. 317,319, 321,383,387,391,526,785,810,811-813,815-826 ЦК України, ст.ст. 155. 158-159. 162. 168 ч. 1,3,4 ст. 169 ЖК України, ст.ст. 78. 212 ЗК України, суд,-
У задоволенні вимог про:
витребування у відповідачів на користь ОСОБА_1 нерухомого майна - житлового будиноку разом з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.377 гектара, надану для будівница і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в с. Крупсько Миколаївського району Львівської області - відмовити;
усунення перешкод у користуванні ОСОБА_1 житловим будинком разом з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 0.377 гектара, наданої дляя будівництва і обслугоовування вказаного житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в с. Крупсько Миколаївського району Львівської області шляхом зобов'язання відповідачів повернути йому самовільно зайняті ними житловий будинок разом з господарськими будівлями і земельною ділянкою, не чинити будь-яких перешкод у вселенні та проживанні з сім'єю у спірному будинку і користуванні земельною ділянкою - відмовити;
виселення відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з спірного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання їм іншого житла - відмовити;
зобов'язанні третіх осіб - Крупської сільську ради та Миколаївського РВ ГУ МВСУ у Л/о зняти відповідачів із реєстрації з спірного житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 - відмовити;
стягненні з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1 суму судових витрат - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Суддя : Павлів В. Р.