Єдиний унікальний номер 185/8691/13-к
27 вересня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Тимченка С.О.,
за участі прокурора - Казанцева О.А.,
потерпілого - ОСОБА_1,
секретаря - Пономаренко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013040370003495 від 24 липня 2013 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року
народження, уродженки села Садове Хорольського району,
Полтавської області, українки, громадянки України,
із середньою освітою, не заміжньої, не працюючої,
яка має на утриманні неповнолітню дитину -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 року
народження, зареєстрована та мешкає за адресою:
АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
ОСОБА_2, 23.07.2013 року, приблизно о 23 годині, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходилась за місцем мешкання АДРЕСА_1, де під час виниклої словесної сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вирішила спричинити йому тілесні ушкодження. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_2, вважаючи себе ображеною та бажаючи помститися ОСОБА_1 за промовлені образи, шляхом спричинення тілесних ушкоджень останньому, взяла вдома ніж та пішла за співмешканцем ОСОБА_1 В свою чергу ОСОБА_1, бажаючи припинити сварку, вирішив поїхати з дому на своєму автомобілі та вийшов з території домоволодіння. ОСОБА_2, маючи намір довести свої злочинні дії до кінця, сіла в автомобіль до ОСОБА_1 на переднє пасажирське сидіння, та повідомила останньому, що поїде разом з ним. Після чого ОСОБА_1 від'їхав на автомобілі від свого двору, та направився у напрямку вул. Дзержинського по вул. Радянській м. Павлограда. Доїхавши до перехрестя вул. Дзержинського та вул. Радянської м. Павлограда, ОСОБА_1 зупинився та повідомив ОСОБА_2, що нікуди далі не поїде. ОСОБА_2, бажаючи довести свої злочинні дії направлені на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 до кінця, взявши правою рукою ніж, який вона раніше взяла з будинку та зберігала при собі, умисно нанесла ОСОБА_1 один удар ножем у праву сторону грудної клітини.
Своїми злочинними умисними діями ОСОБА_2 заподіяла ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа, яке ускладнилось гематораксом, які оцінюються як тяжкі тілесні ушкодження.
Дії ОСОБА_2 знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з наслідками, що настали.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, та суду показала, що 23.07.2013 року, приблизно о 23 годині, вони із співмешканцем ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходились за місцем свого мешкання АДРЕСА_1, де стали сваритися. У той день потерпілий не бив її, не посягав на її життя, але принижував. Потерпілий хотів кудись уїхати на автомобілі. Вона взяла ніж, та пішла з ним у автомобіль до потерпілого щоб налякати останнього за образи. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, потерпілий знаходився за кермом, а ОСОБА_4 сидів на задньому сидінні автомобіля. Доїхавши до перехрестя вул. Дзержинського та вул. Радянської м. Павлограда, ОСОБА_1 зупинився та повідомив, що нікуди далі не поїде. У цей час вона вдарила, але не ціле направлено, потерпілого ножем у грудну клітину праворуч, але не хотіла позбавити його життя. Другий раз вона не збиралась цього робити. Свідок ОСОБА_4 сидів у автомобілі на задньому сидінні, він все бачив та чув. ОСОБА_4 забрав у неї ніж, витягнув її з автомобіля. Потерпілий кудись побіг, а вона та ОСОБА_4 шукали його. Вона дзвонила у швидку допомогу, потім приїхала до потерпілого у лікарню, та купила ліки. У вчиненому вона щиро розкаюється. Раніше були випадки коли під час сварки вона ножем наносила удар ОСОБА_1 в область грудної клітини, а у другому випадку топорцем в область ноги, але це було зроблено з метою захисту від нападу ОСОБА_1 На даний час вона співмешкає із іншим чоловіком, а її дитина знаходиться під наглядом бабусі співмешканця.
Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що з обвинуваченою спів мешкали п'ять років, та мають малолітнього сина. На даний час він не підтримує стосунки з обвинуваченою. 23.07.2013 року, приблизно о 23 годині, він, обвинувачена, та його товариш - ОСОБА_4 знаходились за місцем свого мешкання АДРЕСА_1, та розпивали алкогольні напої. Обвинувачена стала щось пригадувати, та розпочалась сварка. Він запропонував ОСОБА_4 відпочити у автомобілі. Обвинувачена сіла до них у автомобіль на переднє пасажирське сидіння, він сидів за кермом, а ОСОБА_4 сидів на задньому сидінні автомобіля. та вони поїхали до центру м. Павлограда. Коли він зупинився на вул. Радянській в м. Павлограда, то в ході сварки обвинувачена вдарила його кулаком, а потім, як він вважає, целінаправлено ножем в грудну клітку. Він подумав, що обвинувачена хотіла його вбити, хоч до цього не погрожувала позбавити його життя. Він вискочив із автомобіля, із страху кудись побіг, а потім подзвонив товаришу за прізвищем ОСОБА_5, та попросив викликати швидку допомогу. Раніше були випадки коли в ході сварки він стріляв у ОСОБА_2 з травматичного пістолета, а вона наносила йому ножем тілесні ушкодження. Також був випадок коли ОСОБА_2 в ході сварки кидалася на нього з топорцем. Він не звертався до міліції, а тільки в лікарню за медичною допомогою. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої він не має, але просить призначити покарання, пов'язане з позбавленням волі. Дитина буде проживати з ним, а коли він буде на роботі, то з його батьками.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що у 20 числах липня 2013 року, приблизно о 22 годині, він знаходився у гостях у обвинуваченої та потерпілого, а потім під час сварки за пропозицією потерпілого вони у двох пішли в автомобіль. Також у автомобіль сіла обвинувачена. Коли вони їхали, то між обвинуваченою та потерпілим була розмова. Обвинувачена хотіла поїхати додому. Потерпілий сказав обвинуваченій, що не хоче з нею сваритися. Коли потерпілий зупинився, то обвинувачена вдарила того, але чим не бачив Потерпілий сказав обвинуваченій: «Ти мене ще вдарь», на що потерпіла сказала, що вдарить. Потерпілий вийшов з автомобіля та крикнув йому, що обвинувачена вдарила його ножем. Він схопив обвинувачену за руку, в якій знаходився ніж, який потім випав з її руки. Однією рукою він відкрив двері автомобіля та витягнув обвинувачену. Він хотів викликати швидку допомогу, але у мобільному телефоні сіла батарея. Він зупинив автомобіль, водій якого викликав швидку допомогу. Він пішов у ту сторону, куди пішов потерпілий, але не знайшов його. Перед тим, як їхати у міліцію, він зайшов додому до обвинуваченого, де потерпіла сказала, що обвинувачений перебуває у лікарні № 4. Обвинувачена та потерпілий разом співмешкали, у них були нормальні сімейні стосунки, вони сварилися, але не часто.
Згідно протоколу огляду місця події від 24 липня 2013 року та фототаблиці до нього, проведений огляд автомобіля марки «ВАЗ 2101» синього кольору, д/н НОМЕР_4, який знаходиться навпроти буд. № 21 по вул. Полтавська в м. Павлограді. На момент огляду автомобіль у відчиненому стані. В салоні автомобіля обстановка не порушена. На половику водійського місця виявлений ніж з дерев'яною рукояткою. На водійському сидінні виявлена суха речовина бурого кольору /а. с. 8-11, т. 2 /.
Згідно протоколу слідчого експерименту від 24 липня 2013 року та фототаблиці до нього, ОСОБА_2 вказала на місце, де вона сиділа в автомобілі 24.07.2013 року, де сидів її чоловік, місце розташування ножа в автомобілі, а також вказала, як саме вона нанесла удар ножем ОСОБА_1 24.07.2013 року, коли вони знаходились у автомобілі /а. с. 26-32, т.2 /.
Згідно висновку експерта № 410 від 26 липня 2013 року, у потерпілого ОСОБА_1 виявлене тілесне пошкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа, яке ускладнилось гематораксом. Дане тілесне ушкодження утворилось від дії плоского колючо-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа. Тілесне пошкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини, яке ускладнилось гематораксом оцінюється як тяжке тілесне пошкодження за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння. Вищеописане тілесне пошкодження могло утворитися при обставинах та в час, які вказані у постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації на його ім'я. Враховуючи характер тілесного пошкодження, його локалізацію малоймовірно, що пошкодження могло утворитись при падінні з висоти власного зросту /а. с. 47-49, т.2 /.
Згідно висновку експерта № 626 від 12 серпня 2013 року, в зіскобі, доставленому на дослідження, в об. № 1, виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в сліді крові (об. № 1) виявлені антигени А, Н за ізосерологічною системою АВО, крім того, виявлений і ізогемаглютинін анти-В. Антигени А і Н і ізогемаглютинін анти-В характеризують групу крові А з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н. Виявлені властивості в сліді крові (об. № 1) антигени А, Н і ізогемаглютинін анти-В належать особі з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н, можливо потерпілому ОСОБА_1, груповій характеристиці крові якого властиві антигени А, Н і ізогемаглютинін анти-В /а.с. 102-104, т.2 /.
Згідно висновку експерта № 542 від 09 серпня 2013 року, на клинку ножа, що був наданий на дослідження, встановлена наявність крові людини, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. На рукоятці ножа наявність крові не встановлено, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров належить особі чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні крові виявлені антигени А та Н ізосерологічної системи АВО. Враховуючи вищевказані результати дослідження, можливо припустити, що кров на клинку ножа могла походити від особи чоловічої генетичної статі, в крові якої містяться антигени А та Н. Беручи до уваги вищевказане та групову характеристику крові ОСОБА_1, можливо висловитися, що кров на клинку ножа могла походити від потерпілого ОСОБА_1 Даних про походження крові на клинку ножа від ОСОБА_2 не отримано /а. с. 108-111, т.2 /.
Згідно висновку експерта № 346к від 01 серпня 2013 року, кров ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО /а. с. 114, т.2 /.
Згідно висновку експерта № 35/03-301 від 16 серпня 2013 року, ніж вилучений 24.07.2013 року в ході огляду автомобіля марки «ВАЗ 2101», д/н НОМЕР_4 по вул. Полтавській № 21 в м. Павлограді холодною зброєю не являється, вироблений заводським способом /а. с. 126-128, т.2 /.
Допитавши обвинувачену, потерпілого, свідка ОСОБА_4, дослідивши всі докази у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_2 винна у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Її дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України.
Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена вчинила злочин, який відноситься до категорії тяжких, раніше не судима, не працює, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, вину визнала.
Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття у скоєному.
Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення індивідуалізації, гуманності і справедливості покарання.
Так, в ході судового розгляду було встановлено, що обвинувачена перед скоєнням злочину підтримувала стосунки із потерпілим, а саме разом відпочивали. І тільки у результаті скандалу, причетним до якого також вважає себе і потерпілий, обвинувачена взяла ніж та завдала потерпілому тілесні ушкодження. Після скоєного злочину обвинувачена намагалась викликати швидку допомогу, потім приїхала до лікарні, де знаходився потерпілий, та допомогла останньому у придбанні ліків, що характеризує особу обвинуваченої як не бездушною до потерпілого, так і до скоєного злочину.
Згідно довідок медичних закладів обвинувачена на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обвинувачена має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6. Доводи потерпілого про те, що після засудження обвинуваченої до позбавлення волі дитина буде виховуватись ним, є зовсім без підставними, так як останній працює, а дитині, саме в цьому віці, потребується материнська турбота.
Крім того, обвинувачена з раннього дитинства не мала батьків, та виховувалась у школі - інтернаті, що негативно відбилось на її вихованні.
При визначені покарання суд враховує також те, що обвинувачена визнала свою вину повністю, в ході досудового розслідування активно сприяла розкриттю злочину, щиро кається у скоєному, та потерпілий претензій матеріального та морального характеру до останньої не має.
Враховуючи дані про особу обвинуваченої, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що її виправлення можливе без ізолювання від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого вона не скоїть нового злочину, та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що визначене покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею злочинів.
Цивільний позов не заявлений.
З обвинуваченої ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 391 грн. 20 коп.
Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винною за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на три роки, та зобов'язати її відповідно до п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити - особисте зобов'язання.
Цивільний позов не заявлений.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 391 /триста дев'яносто одна/ грн. 20 коп.
Речові докази: ніж зі слідами бурого кольору на лезі, зіскоби з водійського сидіння, які були вилучені 24.07.2013 року під час огляду автомобіля марки «ВАЗ 2101», д/н НОМЕР_4, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області /квитанція № 162715 від 20 серпня 2013 року/ - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя : С.О. Тимченко