Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" квітня 2009 р. Справа № 40/80-09
вх. № 1959/4-40
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Михайлова М,М., дов. від 10.12.2008 року відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-сервіс", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ДАЛАКС", смт. Н. Водолага
про стягнення 363252,20 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ДАЛАКС" про стягнення з відповідача 268145,20 грн. основного боргу, 24112,30 грн. інфляційних витрат, 40491,61 грн. 35% річних та 27707,16 грн. пені за договором поставки нафтопродуктів № 014/08 від 28 лютого 2008 року, також просить державне мито в сумі 3604,56, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 15000,00 грн. покласти на відповідача. Свої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-сервіс" обґрунтовує невиконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором № 014/08 від 28 лютого 2008 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 014/08 від 28 лютого 2008 року, згідно з яким продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар - нафтопродукти в асортименті, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору зазначений товар.
Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 10 жовтня 2008 року по 27 жовтня 2008 року поставив відповідачеві нафтопродукти на загальну суму 268 145,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-000373 від 10 жовтня 2008 року на суму 78 511,80 грн., № РН-000374 від 11 жовтня 2008 року на суму 33 298,50 грн., № РН-000381 від 15 жовтня 2008 року на суму 78 511,80 грн., № РН-000400 від 27 жовтня 2008 року на суму 77 823,10 грн., а також відповідними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, доданими позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 4.2 договору, покупець прийняв на себе зобов'язання оплачувати товар шляхом перерахування грошових коштів за певну партію товару на банківський рахунок продавця, зазначений в реквізитах цього договору в формі 100% передплати.
Проте, відповідач у встановлений договором строк не сплатив вартість поставленого позивачем товару. І 24 листопада 2008 року сторонами договору № 014/08 від 28 лютого 2008 року були складені: акт звірки взаємних розрахунків, яким встановлено, що станом на 24 листопада 2008 року покупець має перед продавцем борг у розмірі 268 145,20 грн.; та акт гарантійних зобов'язань, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми "ДАЛАКС" гарантувало сплатити суму заборгованості за отримані нафтопродукти у повному обсязі до 1 грудня 2008 року. Але станом на 03 квітня 2009 року відповідач так і не виконав своїх зобов'язань.
Враховуючи викладене, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ДАЛАКС" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал-сервіс" складає 268 145,20 грн.
Відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів № 014/08 від 28 лютого 2008 року, у разі прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Продавцеві суму боргу, а також 35% річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами відповідно до вимог статтей 625, 692 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 268 145,20 грн. боргу не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 014/08 від 28 лютого 2008 року.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 360 456,27 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Умови договору поставки нафтопродуктів № 014/08 від 28 лютого 2008 року передбачають, що у разі прострочення оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві суму боргу, а також 35% річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами відповідно до вимог статтей 625, 692 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 24 112,30 грн. інфляційних нарахувань, а також 35% річних в сумі 40 491,61 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з умовами договору, при невиконанні або неналежному виконанні грошового зобов'язання за цим договором покупець виплачує продавцеві неустойку у вигляді пені та у розмірі 0,25% від суми заборгованості за кожен день порушення грошового зобов'язання. А відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27 707,16 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем надано суду договір № 11/12-08 від 10 грудня 2008 року про надання юридичних послуг, що був укладений між позивачем та адвокатом Акчуріним Ігорем Ібрагімовичем, відповідно до пункту 4 якого вартість юридичних послуг склала 15 000,00 грн., акт наданих послуг від 02 квітня 2009 року за вказаним договором, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 248, видане ВОКДКА 26 червня 2003 року, та банківську виписку від 14 січня 2009 року, що підтверджує понесення позивачем витрат на адвокатські послуги в сумі 15 000,00 грн.
З огляду на викладене, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, вимога про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, частиною 1 статті 530, 610, 611, частиною 1 статті 612, частиною 1 статті 624, 625, частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "ДАЛАКС" (63200, Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, 1, розрахунковий рахунок 2600630117701 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 34270137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-сервіс" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 18, розрахунковий рахунок 260077314 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 30292431) 268 145,20 грн. основного боргу, 24 112,30 грн. інфляційних витрат, 40 491,61 грн. 35% річних, 27 707,16 грн. пені, 15000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 3604,56 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 06.04.2009 року.
Суддя