83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.04.09 р. Справа № 17/63
Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов
до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця», м. Донецьк
про стягнення 5'315,02 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Сердюкова К.А. - довіреність
від відповідача: Манерова Ю.В. - довіреність
Відкрите акціонерне товариство “Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов звернулось з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення 5'315,02 грн..
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом, та виникла у зв'язку з незбереженням залізницею вантажу під час перевезення.
В обґрунтування вимог відповідач надав відзив, у якому позов не визнав із посиланням на те, що навантаження здійснене засобами відправника без участі залізниці.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
16.10.2008р. на адресу позивача - Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов надійшов вантаж - вугільний концентрат (вологій) за залізничною накладною №50386496, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс». За даною накладною, зокрема, маса вантажу у напіввагоні № 67843128- 59'000кг.
На станції призначення - Стаханов Донецької залізниці, у зв'язку із виявленням заглиблень вантажу у напіввагоні № 67843128, перевізником 16.10.2008р. був складений акт загальної форми №187. У зв'язку з чим на підставі абз.2 ч.1 ст. 52 Статуту залізниць України (далі - «Статут») вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Стаханов Донецької залізниці. Під час видачі вантажу була виявлена його нестача у напіввагоні № 67843128 у розмірі 5'940 кг.
За результатами перевірки залізницею 17.10.08р. був складений комерційний акт № БИ 566166/19 (а.с.8), згідно з якими:
у напіввагоні № 67843128:
· вага нетто зважування вантажу 53060кг (брутто 75560кг, тари з документа 22500кг)
· навантаження у вагоні нерівномірна, нижче рівня бортів на 500мм, над 2,3,4,5,6 люком заглиблення розміром 1000мм1000мм500мм;
· вантаж не маркірований.
Комерційний акт підписаний, начальником станції, двома прийомоздавальниками станції та представниками одержувача.
Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, кількістю 4'760 кг (з урахуванням норми недостачі - 2%), яка з урахуванням ПДВ складає 5'315,02 грн..
Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вантажу (вугільного концентрату) підлягає задоволенню у сумі 5'315,02 грн., з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу (ЦК)України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт» залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.
Виявлені на станції призначення розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 5'315,02 грн. із розрахунку: 4'760 кг (нестача вантажу, зданого до перевезення у вологому стані, з урахуванням норми недостачі 2%) х 930,50 грн. (вартість вугільного концентрату + ПДВ).
Судові витрати покласти на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, ч. 2. ст. 924 ЦК України, ст.307, 314 ГК України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт», ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів» (94000, м. Стаханов Донецької області, р/р 26003130026039 ЗАТ КБ “Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186513) суму основного боргу (вартість нестачі) вантажу (вугільного концентрату) у розмірі 5'315,02 грн.; на відшкодування сплаченого державне мита - 102,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн.
Суддя