Справа №2-«а»-134
2009 рік
14 квітня 2009 року Теплицький районний суд Вінницької області
в складі : головуючої - судді Задорожної Л.І.,
секретаря - Сторожук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м.Немирів ОСОБА_2 про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
установив :
10 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС ВДАІ м.Немирів ОСОБА_2 про визнання його дій протиправними та скасування постанови АВ №064352 від 18 лютого 2009 року про адміністративне правопорушення, вказавши, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 300 грн.. В постанові вказано, що ним було порушено п.12.4 Правил дорожнього руху України і це порушення зафіксоване приладом ВІЗИР з серійним номером 0807172. Постанова була отримана ним поштою 03 березня 2009 року. Вважає таку постанову незаконною, оскільки, працівник міліції, виявивши правопорушення, не припинив його, фото, що додано до постанови, не підтверджує, що воно здійснене в межах населеного пункту.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, направив на адресу суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутність, заявлені вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 . в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неприбуття суду не повідомив. У своїх запереченнях, поданих у письмовому вигляді 04 квітня 2009 року, вказує, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності з вимогами ст.ст.251, 14-1,258,283 КУпАП, оскільки правопорушення було зафіксоване за допомогою спеціального технічного засобу «ВІЗІР», №0807177, який має функції фото- і кінозйомки.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18 лютого 2009 року інспектором ДПС ВДАІ прапорщиком ОСОБА_2 винесено постанову АВ №064352, якою на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за те, що 18 лютого 2009 року о 12 год. 16 хв. в населеному пункті на 465 км с.Н.Кропивна Немирівського району, позначеного дорожнім знаком 5.45 водій автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_1 , перевищив швидкість на 23 км, рухався 83 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України.
Вказану постанову відповідачем було винесено в порядку ст.258 та ст.14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів.
03 березня 2009 року позивач ОСОБА_1 отримав від ВДАІ м.Немирів постанову АВ №064352 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, що підтверджується записами в журналі отримання рекомендованих листів.
Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права
особи на участь к процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про міліцію», яка визначає основні обов'язки міліції, працівник міліції зобов'язаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері(п.12 ч.1); припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них(п.5 ч.1); працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомитипро це в найближчий підрозділ міліції(ч.2).
Стаття 11 Закону України «Про міліцію» передбачає право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актамитехнічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху , а у випадках, передбачених
- 2 -
законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, відповідно до якої спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів(п.13.1); до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такимизасобами не допускаються, забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про такуповірку, термін дії якого минув(п.13.2); на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання (додаток 8). Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді задорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальнихтехнічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється(п.13.4).
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заперечення відповідача проти позову зводяться до того, що правопорушення було зафіксоване спеціальним контрольно-вимірювальним приладом «ВІЗІР», фото з якого є доказом у справі про адміністративне правопорушення, а також, що правопорушення було вчинене в межах населеного пункту, де рух дозволяється зі швидкістю 60 км/год, що не спростовує доводів позивача.
Однак, на думку суду, відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке було зафіксоване із застосуванням фотозйомки, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.
На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 02 квітня 2009 року, надати докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів відповідно до вимог ч.6 ст.71 КАС України.
У відповідності до ст.ст 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів також надано не було.
За таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити, оскільки не встановлено подію і склад правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14-1, 251,258,293, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст. 3,7,8,9,12,71,160,162,163 КАС України, суд -
постановив :
Позов задовольнити. Постанову АВ №064352 інспектора ДПС ВДАІ м.Немирів прапорщика ОСОБА_2 від 18 лютого 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.