"02" квітня 2009 р.
Справа № 18/19-396
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Приватного підприємства «Баядєра»м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, Донецька область, в особі бази приватного підприємства «Баядєра»в місті Тернополі м. Тернопіль, вул. Промислова, 20/440
до відповідача: Кооперативного підприємства «Мрія»Зборівського районного споживчого товариства смт. Залізці, вул. Крушельницької, 8а, Зборівський район Тернопільська область
про стягнення заборгованості у сумі 3 315,26 грн., з яких: 2 175,64 грн. -основний борг, 217,77 грн. -пеня, 90,74 грн. -10% річних, 652,7 грн. -штраф, 178,41 грн. -інфляційні нарахування
За участю представників сторін:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 26.03.2009 р. учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Приватне підприємство «Баядєра»в особі бази приватного підприємства «Баядера»в місті Тернополі звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з кооперативного підприємства «Мрія»Зборівського районного споживчого товариства заборгованості у сумі 3 315,26 грн., з яких: 2 175,64 грн. -основний борг, 217,77 грн. -пеня, 90,74 грн. -10% річних, 652,7 грн. -штраф, 178,41 грн. -інфляційні нарахування.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору поставки № 411 від 04.02.2008 р. зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.
В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, претензію, видаткові накладні № 192326 від 22.08.2008 р., № 191940 від 08.08.2008 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
04.02.2008 р. між приватним підприємством «Баядєра», в особі начальника бази приватного підприємства «Баядєра»у м. Тернополі, в подальшому постачальник, та кооперативним підприємством «Мрія»був укладений договір поставки № 411.
За умовами даного договору постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах, визначених у цьому договорі. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні -передачі кожної партії товару (п. п. 1.1., 1.2. договору).
Згідно п. 2.1. договору ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується сторонами у видаткових накладних.
Розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 21 календарного дня з моменту поставки такої партії (п. 4.1. договору).
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу -однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 411 від 04.02.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв згідно:
- видаткової накладної № 191940 від 08.08.2008 р. товар на загальну суму 1812,88 грн.;
- видаткової накладної № 192326 від 22.08.2008 р. товар на загальну суму 1362,76 грн.
Як стверджує позивач, та підтверджується банківськими виписками, оплата за отриманий згідно умов вищезазначеного договору товар проведена частково, відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 2175,64 грн.
Таким чином, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав не належним чином, чим допустив заборгованість в вищезазначеній сумі, яку і просить позивач стягнути в судовому порядку.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Так, п. п. 7.2.1., 7.2.2. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10 % річних від суми заборгованості.
Згідно поданого розрахунків відповідачу нараховані 10 % річних в сумі 90,74 грн. за період з 12.09.2008 р. по 20.02.2009 р. та інфляційні нарахування за період з 12.09.2008 р. по 20.02.2009 р. в сумі 178,41 грн.
Розглянувши представлені розрахунки, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким він просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати у сумі 217,77 грн., що нарахована за період з 12.09.2008 р. по 20.02.2009 р.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в вказаній сумі.
Крім того, п. 7.2.2. договору встановлено, що у разі якщо заборгованість не буде погашено протягом 15 днів з дня її виникнення, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30 % від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.
Оскільки відповідачем не сплачено 2175, 64 грн., останньому у відповідності даного пункту договору нараховані 652,70 грн. штрафу.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, господарський суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з кооперативного підприємства «Мрія»Зборівського районного споживчого товариства (смт. Залізці, вул. Крушельницької, 8а, Зборівський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30135804, р/р 260077648 в ТОТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 338501) на користь приватного підприємства «Баядера» (м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, Донецька область), в особі бази приватного підприємства «Баядера»в місті Тернополі (м. Тернопіль, вул. Промислова, 20/440, код ЄДРПОУ 13491057, р/р 26001770913751 в ТОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 338017):
- 2 354 (дві тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 05 коп. боргу;
- 652 (шістсот п'ятдесят дві) грн. 70 коп. штрафу;
- 217 (двісті сімнадцять) грн. 77 коп. пені;
- 90 (дев'яносто) грн. 74 коп. 10 % річних;
- 102 (сто дві) грн. державного мита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька