06.04.2009 Справа№ 1/26-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач),
суддів -Чоха Л.В., Верхогляд Т.А.
при секретарі -Прудніковій Г.В.
за участю представників сторін:
позивач: Остапенко О.І.
відповідач: Іванчук В.Я.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства житлово-комунальної контори відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.09р. у справі № 1/26-09
за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські теплові мережі», м. Дніпропетровськ
до дочірнього підприємства житлово-комунальної контори відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд», смт. Ювілейне Дніпропетровської області
про стягнення 20 327 грн. 35 коп.,
У листопаді 2008 року МКП «Дніпропетровські теплові мережі» звернулося з позовом про стягнення з відповідача 20 327,35 грн., з яких 15 101,73 грн. склала заборгованість за спожиту теплову енергію та 5 255,62 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2009 року у справі № 1/26-09 (суддя Рудь І.А.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 14 298,59 грн. боргу та 5 225,62 грн. пені за прострочення платежу.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманого товару; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена договором.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким розбити сплату заборгованості на десять місяців, а у стягненні пені відмовити у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а саме, на часткове погашення суми заборгованості, яке не враховане судом та відсутність підстав для стягнення пені з огляду на приписи Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги».
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу підтвердив факт часткового погашення суми боргу на момент винесення рішення у справі та заперечив доводи скаржника щодо відсутності підстав для стягнення пені. З огляду на оплату боргу у сумі 3 460,15 грн. позивач просить рішення суду першої інстанції змінити.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 14.10.2005р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 010506, відповідно до якого енергопоста чальна організація зобов'язалася поставляти споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач -своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у терміни, передбачені цим договором.
Сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, у тому числі порядок та строки розрахунків (п.п. 7.2, 7.3 договору) та передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію (п.п. 8.2.3 договору).
На виконання зобов'язань за договором позивачем надавалася теплова енергія на протязі опалювального сезону 2007-2008р.р. (листопад 2007р. - квітень 2008р.), оплата якої відповідачем в порушення приписів ст. 525, 526, 629 ЦК України здійснювалася не в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків.
Відповідач факту наявності заборгованості не заперечує, однак, не погоджується з сумою визначеного боргу, оскільки господарським судом не враховані перерахування коштів за платіжними дорученнями:
№177 від 30.10.2008р. у сумі 3000,0 грн.,
№178 від 03.11.08р. -460,15 грн.,
№194 від 01.12.08р. -651,61грн.,
№16 від 29.01.09р. -1373,74грн.,
№18 від 04.02.09р. -1373,74 грн.
та заперечує правомірність нарахування пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно акту звірки розрахунків станом на 15.10.2008р. (а.с.32) та довідки позивача про коригування суми (а.с.35) заборгованість становила 14298,59 грн.
До прийняття господарським судом рішення по суті відповідачем в погашення заборгованості було перераховано 4 111,76грн. (платіжними дорученнями №№177, 178,194), які не були враховані ні позивачем у відповідній довідці, ні судом. З урахуванням сплачених сум заборгованість становить 10186,83 грн. і в зазначеній сумі підлягає задоволенню.
Суми, перераховані після ухвалення рішення судом, не можуть бути враховані апеляційною інстанцією при перегляді оспорюваного рішення, однак, підлягають врахуванню при виконанні останнього.
Матеріалами справи доведено, що відповідачем оплата спожитої теплової енергії здійснена несвоєчасно, з простроченням строків, встановлених договором.
Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії передбачена п. 8.2.3 договору.
Проте сторони у справі спільної думки з приводу стягнення пені не дійшли.
Так, на думку позивача, нарахована пеня підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, оскільки неможливість виконати зобов'язання не звільняє боржника від відповідальності.
Натомість відповідач вважає, що застосування позивачем штрафної санкції у вигляді пені являється безпідставним та суперечить чинному законодавству, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем утворилася з вини населення, яке являється фактичним споживачем теплової енергії. За таких обставин вина відповідача у простроченні оплати спожитої теплової енергії відсутня і він повинен бути звільнений від сплати пені згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги».
Застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені відповідає умовам договору (п.8.2.3), узгоджується з нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ст. 549 ЦК України.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що визначено п.6 ст. 232 ЦК України.
Нараховуючи штрафні санкції, позивач перевищив законодавчо встановлений період нарахування, внаслідок чого правомірним є нарахування пені за період з 15.05.2008р. по 15.10.2008р., що в сумі складає 3646,78грн.
Пеня в зазначеній сумі підлягає стягненню з відповідача; дія Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» на юридичних осіб не поширюється, в зв'язку з чим, підстави для звільнення відповідача від сплати останньої відсутні.
В судовому засіданні 06.04.09р. відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованої пені. Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на викладене апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення господарського суду слід змінити, судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства житлово-комунальної контори відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2009 року у справі №1/26-09 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:
«Стягнути з Дочірнього підприємства житлово-комунальної контори відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» (49115, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. 8-го Березня, 19, р/р 26000902110200 ДФ АКБ «Аваль» м. Дніпропетровська, МФО 305653, ЄДРПОУ 24987181) на користь Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, р/р 260376115 в ДФ ВАТ АБ «Укпгазбанк», МФО 305448, ЄДРПОУ 32082770) 10186,83 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 3646,78грн. пені, 138,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 83,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»
В решті рішення залишити без змін.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.
Головуючий І. В. Тищик
Судді: Л.В.Чоха
Т.А.Верхогляд