ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
25.03.2009 р. № 17/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «С&А ГРУПА»
доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
провизнання частково недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
За участю представників сторін:
Від позивача: Антонюк О.С., Ульянова Н.Ю. - представники за довіреностями
Відповідач: Строгая Н.В., Горбач І.В.- представники за довіреностями
у судовому засіданні 25.03.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «С&А ГРУПА»звернулось до суду з позовом про скасування рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.08р. №0005772305 та рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги від 14.10.08р. № 9907/6/25-0415.
15.01.09р. на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 26.12.08р. від позивача надійшло доповнення до позовної заяви, в якому позивач уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.08р. №0005772305.
У судовому засіданні 25.03.2009р. позивач подав заяву, за змістом якої змінив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.08р. №0005772305 а частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 116 940, 85 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь -який час до закінчення судового розгляду.
Таким чином, предметом позову слід вважати вимогу про визнання частково недійсним рішення ДПІ.
Представники позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали та, не погоджуючись з із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 116 940, 85 грн.., вказують на відсутність порушення вимог п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо видачі розрахункового документа встановленої форми. Позивач вважає, що форма і зміст розрахункових документів, які видаються ним при здійсненні розрахункових операцій відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.00р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01р. за № 105/5296 .
Представник відповідача проти позову заперечував, мотивуючи тим, що фіскальні касові чеки, які видаються перевіряємою господарською одиницею позивача споживачам, всупереч вимогам Положення, не містять обов'язкового реквізиту - назви господарської одиниці «салон перукарня»; за перевіряємий період видано невідповідних розрахункових документів на загальну суму 23 388, 17 грн., у зв'язку з чим на підставі п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у п'ятикратному розмірі вартості наданих послуг.
Крім того, в запереченнях, наданих суду 03.03.09р., представник відповідача зазначає, що назва СПД (Товариство з обмеженою відповідальністю «С&А ГРУПА») та назва господарської одиниці (салон - перукарня) не є тотожними поняттями; назва господарської одиниці відповідно до вимог Положення повинна бути зазначена в дозволі на розміщення такої господарської одиниці, таким дозволом, на думку відповідача, є реєстраційне посвідчення, яке видано позивачу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, з якого вбачається, що РРО призначене для використання в господарській одиниці «салон - перукарня».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд
11.07.2008р. ДПА у м. Києві проведено перевірку господарської одиниці позивача (салон - перукарня) щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено Акт №26586117/2305 від 11.07.08р.
На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.08р. №0005772305, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 117 008, 85 грн.
Як вбачається з матеріалів перевірки, штрафні (фінансові) санкції в сумі 116 940, 85 коп. до позивача застосовано згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон) та у зв'язку з виявленими перевіркою порушеннями п.п. 1,2 ст. 3 Закону.
А саме, перевіркою встановлено, що фіскальні касові чеки, які видаються споживачам не містять обов'язкового реквізиту - назви господарської одиниці, а отже, на думку податкового органу, з урахуванням п.п. 2.1. п. 2 Положення споживачам видавались невідповідні розрахункові документи в період з 01.07.2008р. по 11.07.2008р. на загальну суму 23 388, 17 грн.
Суд не погоджується висновком податкового органу про порушення, вважає застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 116 940, 85 грн. неправомірним, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Вимоги до форми і змісту розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.00р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01р. за № 105/5296 /надалі -Положення/.
Відповідно до п. 3.2 Положення, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.
Податковий орган вважає відсутнім одного з реквізитів, а саме - назви господарської одиниці позивача.
Відповідно до п. 1 Положення, назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
Як свідчать обставини справи, позивач користується господарською одиницею на підставі договору оренди нерухомого майна, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «С&А ГРУПА»(орендар) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) . Згідно з договором № 2748 від 22.02.06р. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 203,7 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. М. Кривоноса, 4, частина першого поверху, з метою розміщення перукарні.
Крім того, за договором оренди від 28.02.06р. №2796 та його додатком №1 від 22.05.07р., ТзоВ «С&А ГРУПА»передано в строкове платне користування додаткову площу 10,0 кв. м., за цією ж адресою в цьому з приміщенні, з метою розміщення буфету перукарні (без права продажу спиртних напоїв).
Отже, з вищенаведеного вбачається, що назвою господарської одиниці за договорами оренди №2748 від 22.02.06р. та №2796 від 28.02.06р. є Товариство з обмеженою відповідальністю «С&А ГРУПА». Розміщення в орендованому приміщенні буфету та перукарні є цільовим призначенням використання такого приміщення в розумінні Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Така назва (ТзОВ «С&А ГРУПА») міститься в розрахункових документах позивача /оригінали оглянуті в судовому засіданні/, які видаються споживачам при здійсненні розрахунків за перукарські послуги із застосуванням РРО, розміщеного в господарській одиниці Товариства на підставі реєстраційного посвідчення № 2658006820 від 02.02.06р. , виданого ДПІ в Соломґянському районі м.Києва.
За наведених обставин та правових норм, у суду відсутні підстави для висновку про порушення.
Доводи відповідача про те, що дозволом на розміщення господарської одиниці є вищевказане реєстраційне посвідчення на використання РРО не заслуговують на увагу, оскільки не узгоджуються з вимогами вищенаведеного п.1 Положення.
Надання позивачем перукарських послуг в господарській одиниці, не визначає назву господарської одиниці ; така назва, як зазначалось вище, визначена в договорі оренди. Не заслуговують на увагу і доводи податкового органу про те, вимога до назви господарської одиниці «салон-перукурня»у розрахунковому документі зумовлена тим, що окрім перукарських послуг в цьому ж приміщенні надаються послуги торгівлі, оскільки там розміщений буфет. Підставою для застосування санкції в оспорюваній сумі не були встановлені перевіркою порушення застосування РРО при наданні послуг у сфері торгівлі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про неправомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.08р. №0005772305 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 116 940, 85 коп., в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.00р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01р. за № 105/5296, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
задовольнити адміністративний позов.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.08р. №0005772305 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 116 940, 85 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С&А ГРУПА» (код ЄДРПОУ 19031204) -3,40 грн. судового збору
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.
Постанова складена в повному обсязі: 31.03.2009р.