Постанова
Іменем України
3 березня 2009 року
Справа № 2-2/9485-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Корнілова Юлія Євгеніївна, довіреність №б/н від 03.12.08;
відповідача: Полякова Марина Вікторівна, №б/н 051108 від 05.11.08;
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Сакиінвестстрой" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 25.11.2008 у справі № 2-2/9485-2008
за позовом закритого акціонерного товариства "Південна інвестиційна компанія" (вул. Марш. Геловані, 32,Севастополь,99040)
до комунального підприємства "Сакиінвестстрой" (вул. Полтавська, 3, Саки, 96500; вул. Тітова, 21, с.Сизовка, Сакський район, 96531)
про стягнення 238050,52 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про стягнення 238050,52грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір від 23.07.2007 про спільну діяльність позивача та відповідача на підставі з'єднання їх вкладів без створення юридичної особи. Згідно вказаного договору всі доходи, отримані в результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування витрат, пов'язаних зі здійсненням спільної діяльності. Під час дії договору відповідачем суттєво порушувались вимоги договору, у зв'язку з чим станом на 22.09.2008 склалась заборгованість перед позивачем по сумі податків за 2 квартал, що підлягають компенсації відповідачем, у розмірі 238050,52грн., несплата якої стала підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
25 листопада 2008 року у судовому засіданні представник позивача надав господарському суду довідку від 24.11.2008, у якій зазначає, що закрите акціонерне товариство "Південна інвестиційна компанія" перерахувала усі необхідні збори та податкові платежі, з яких сума у розмірі 323050,52грн. підлягає компенсації відповідачем відповідно до укладеного договору. Комунальне підприємство "Сакиінвестстрой" вказану суму визнало повністю, оплативши в позивачу 70000грн. 18.08.2008 та надавши гарантійний лист на суму 253050,52грн.
Відповідач, в процесі розгляду справи пояснив суду, що позивач листом від 03.06.2008 №30 розірвав договір у односторонньому порядку, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості здійснювати діяльність по здобутку піску за договором про спільну діяльність та не зміг сплатити позивачу позовну суму, при цьому не оспорює пред'явлену суму та порядок її нарахування, що відображено у протоколі судового засідання.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) позов задоволено.
З відповідача на користь позивача стягнуто 238050,52грн. - заборгованості, 2381,00грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що під час дії договору відповідачем суттєво порушувались вимоги договору, у зв'язку з чим станом на 22.09.2008 склалась заборгованість перед позивачем по сумі податків за 2 квартал, що підлягають компенсації відповідачем, у розмірі 238050,52грн., несплата якої стала підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Не погодившись з рішенням господарського суду, комунальне підприємство "Сакиінвестстрой" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач листом від 03.06.2008 №30 розірвав договір у односторонньому порядку, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості здійснювати діяльність по здобутку піску за договором про спільну діяльність та не зміг сплатити позивачу позовну суму, при цьому не оспорює пред'явлену суму та порядок її нарахування, що відображено у протоколі судового засідання.
У судовому засіданні 03.03.2009 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, між закритим акціонерним товариством "Південна інвестиційна компанія" та комунальним підприємством "Сакиінвестстрой" було укладено договір від 23.07.2007 про сумісну діяльність (простого товариства), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого, предметом договору являється сумісна діяльність учасників на основі об'єднання їх вкладів без створення юридичної особи для досягнення мети сумісної діяльності та отримання прибутку. При цьому метою діяльності учасників по договору являється здійснення сумісної діяльності шляхом об'єднання майна та зусиль для досягнення загальних господарських цілей - отримання прибутку від здобичі морського піску на озері Донузлав.
Для досягнення мети за договором учасники зобов'язуються нести витрати та збитки, пов'язані із сумісною діяльністю, пропорційно їх долям у сумісній діяльності, встановлених у процентом виразу та відображені у пункті 6.1 договору, а також виконувати інші зобов'язання, передбачені договором та законодавством України (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 5.6 договору, витрати за користування земельною ділянкою, а також усі збори (такі як: плата за землю - у межах договору оренди, плата за використання надр, збір за геологорозвідувальні роботи, збір за забруднення навколишнього природного середовища - повітряна та водна середа, збір за скидання суспензії і втрата кормової бази) та податкові платежі та штрафи, пов'язані зі здобуттям морського піску, компенсуються позивачу з рахунку сумісної діяльності та відповідно до наданих рахунків.
Позивач перераховував усі необхідні збори та податкові платежі, пов'язані зі здобуттям морського піску, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться у матеріалах справи.
За період дії вказаного договору відповідачем суттєвим чином порушувались умови договору, у зв'язку з чим за комунальним підприємством "Сакиінвестстрой" станом на 01.07.2008 склалася заборгованість у розмірі 323050,52 грн.
Суми сплачених позивачем у бюджет податків та зборів, що підлягають компенсації відповідачем, розраховані на підставі довідки маркшейдера про об'єми погашених запасів, довідок про об'єми та ціни реалізації піску, спрямованих відповідачем на адресу позивача.
Крім того, комунальне підприємство "Сакиінвестстрой" вказану суму визнало повністю, оплативши 18.08.2008 позивачу 70000,00 грн. та надавши гарантійний лист вих. №147 від 19.08.2008 на суму 253050,52 грн., у якому відповідач повністю визнав суму заборгованості та зобов'язався погасити її у строк до 27.08.2008.
Станом на 22.09.2008 відповідачем було сплачено ще 15000,00 грн.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором про сумісну діяльність від 23.07.2007 станом на 22.09.2008, що підлягає компенсації відповідачем, складає 238050,52 грн.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відносно доводів відповідача щодо того, що позивач листом від 03.06.2008 №30 розірвав договір у односторонньому порядку, то судова колегія вважає даний довід неспроможним, оскільки відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тоді як договором від 23.07.2007 про сумісну діяльність не передбачено право позивача на одностороннє розірвання договору.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги комунального підприємства "Сакиінвестстрой", оскільки рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Сакиінвестстрой" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008 у справі № 2-2/9485-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.М. Гоголь
І.В. Черткова