Справа № 121/4992/13-ц
2/121/1894/13
25 вересня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кайро І.А., при секретарі Шевчук Н.О., з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про витребування квартири, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, здійснення державної реєстрації права власності на квартиру, скасування заходів забезпечення позову,
ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить суд витребувати квартиру АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_2 на користь позивача; скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 і провести державну реєстрацію права власності на квартиру за позивачем; зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 раніше накладений Ялтинським міським судом АРК по цивільній справі № 2/0124/2062/2012.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є спадкоємцем померлої у ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6. 02 листопада 2012 року рішенням Ялтинського міського суду АРК договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_6, в інтересах якої діяла ОСОБА_2, та ОСОБА_7, визнаний недійсним. Таким чином, дане нерухоме майно, є спадковою масою після смерті ОСОБА_6 і позивач є спадкоємцем цього майна. Однак, після укладення договору, який визнаний судом недійсним, ОСОБА_7 був укладений договір з відповідачем, яка отримала у власність спірне нерухоме майно. Оскільки підстава придбання права власності на придбану ОСОБА_7 квартиру та в послідуючому подарена ОСОБА_2 скасована судовим рішенням, що є підставою для витребування належної на час смерті ОСОБА_6. квартири з незаконного володіння відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих самих підстав.
Відповідач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що підстав для витребування спірної квартири у ОСОБА_2 не має, оскільки сам договір на підставі якого вона стала власником квартири не скасований, та вона є законним власником квартири. Крім того, позивачка не стала спадкоємцем після смерті ОСОБА_6, оскільки в даний час у судовому порядку вони оспорюють її право на спадщину.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін та відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що станом на 11 вересня 2006 року на підставі договору-купівлі продажу, посвідченого 26 лютого 1992 року державним нотаріусом Ялтинської державної нотаріальної контори за реєстром № 3-528 та зареєстрованого в БТІ м. Ялта 13 березня 1992 року під № 1433, ОСОБА_8 належала квартира АДРЕСА_1
11 вересня 2006 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, між ОСОБА_8, в інтересах якої діяла за довіреністю ОСОБА_2, та ОСОБА_7, посвідчений державним нотаріусом першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстровим № 3-1213.
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 02 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна, частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 11 вересня 2006 року між ОСОБА_8, в інтересах якої діяла за довіреністю ОСОБА_2 та ОСОБА_7, посвідчений державним нотаріусом першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 (а.с.5-6,7-8,9-10).
Крім того, даним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 , яка при укладенні договору купівлі - продажу від 11 вересня 2006 року була представником продавця ОСОБА_8 , діяла фактично в своїх інтересах, бо метою укладення цієї угоди було набуття нею права власності на це майно.
Оскільки рішенням Ялтинського міського суду від 02 листопада 2012 року було встановлено, що ОСОБА_2 знала про наявність перешкод у вчиненні 11 вересня 2006 року договору купівлі-продажу спірної квартири, то суд дійшов висновку про те що ОСОБА_2 фактично є недобросовісним набувачем квартири за договором від 29 травня 2009 року, а отже у неї може бути витребуване спірне майно .
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 повинна бути витребувана із чужого незаконного володіння ОСОБА_2, як у недобросовісного набувача спірної квартири.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Оскільки судом достовірно встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 в силу недійсності правочинів по її відчуженню належала на праві власності ОСОБА_8 на праві власності, тобто дана квартира входила до складу спадщини.
20 березня 2013 року ОСОБА_5 звернулась із заявою до нотаріусу про прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_8, та була заведена спадкова справа (а.с.36).
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 у встановленому законом порядку звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, вона є спадкоємцем ОСОБА_8.
Відповідно до статтею 215 та 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
У зв'язку з чим, ОСОБА_5 має право на звернення до суду із вимогою про витребування спірного майна, яке входить до складу спадщини, із чужого незаконного володіння.
Таким чином підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_5 про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на її користь спірного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1.
Однак не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 та проведення державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_5, оскільки рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації ( статті 19,27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ").
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зняття арешту зі спірної квартири, накладеної Ялтинським міським судом АРК по цивільній справі № 2/0124/262/2012, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 156 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, тобто дані вимоги не є позовними вимогами, які розглядаються в порядку позовного провадження, а повинні розглядатися судом, що розглядав вказану цивільну справу.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені ОСОБА_5 повинні бути відшкодовані відповідачем в сумі 3441 гривень - за вимогу майнового характеру.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6,10,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 215-216, 1216, 1218 ЦК України, суд,
позовні вимоги ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1.
У задоволенні іншої частина позовних вимог ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності на квартиру, здійснення державної реєстрації права власності на квартиру, скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: