Справа № 101/4624/13-ц
26 вересня 2013 року суддя Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим Гордєйчик Т.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,-
ОСОБА_1 звернулась до Алуштинського міського суду із зазначеним позовом, у якому просить укладений 11. 11. 2011 року та зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим між нею та відповідачем ОСОБА_2 шлюб розірвати, розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.
У відповідності до ухвали суду від 13 вересня 2013 року заявлений позов був залишений без руху, оскільки не відповідав вимогам ст. 119 ЦПК України з наступних підстав.
Так, позивачкою ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судового збору на суму 114,70 гривень.
З прохальної частини позову вбачається, що позивач окрім вимоги щодо розірвання шлюбу, просить суд розділити між нею та відповідачем майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Таким чином, позовні вимоги в цієї частині мають ознаки спору майнового характеру.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України у цивільних справах майнового характеру позивачем повинна бути зазначена ціна позову.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову вимірюється дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у справах майнового характеру вимірюється 1 відсотком від ціни позову, але не менш 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (229,40 гривень), та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати( 3441 гривня).
Таким чином, позивачці необхідно зазначити ціну позову, а у разі неможливості визначення належним чином ціни позову, позивачеві необхідно сплатити максимальний судовий збір за подачу позову до суду майнового характеру.
Крім того, позивач просить суд направити запит до Федеральної служби Державної реєстрації, кадастру та картографії РФ, для перевірки в «Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно і правочинів з ними», та перевірки в «Державному кадастрі нерухомості» про проведених відповідачем покупках(правочинів) з липня 2009 року.
Однак, в порушення вимог приписів п.п.13 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» позивачем не сплачено судовий збір за подачу до суду заяви про забезпечення доказів, які вимірюється 0,1 від мінімальної заробітної плати і становить суму у розмірі 114 гривень 70 копійок.
Зазначені недоліки підлягали усуненню позивачкою.
26 вересня 2013 року позивачка до відкриття провадження у справі надала судові письмову заяву про повернення їй позовної заяви, що не суперечить закону.
Так, відповідно до п.1 ч.3 ст. 121 ЦПК України суддя повертає позов позивачеві відповідно до поданої ним заяви у разі , якщо провадження у справі не відкрито.
Оскільки провадження у справі не відкрито, згідно з принципом диспозитивності процесу заява позивачки про повернення їй позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.11. п. 1 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,- повернути позивачці.
Роз'яснити, що повернення позову не являється перешкодою для повторного звернення до суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя
Алуштинського міського суду Т.Ф. Гордєйчик