16 вересня 2013 року Справа №607/15237/13-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі: Борисевич І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стегниківської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1, надалі позивач, звернулася в суд з позовом до Стегниківської сільської ради, надалі відповідач, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування по закону після померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що побудований будинок був колгоспним двором, головою двору була ОСОБА_1, членами двору були ОСОБА_3 та ОСОБА_1, частки власності є рівними. Після смерті ОСОБА_2 її частину у спадщині - 1/3 прийняв ОСОБА_3, так як проживав, був прописаний разом із померлою і вступив у фактичне управління спадковим майном. Після смерті ОСОБА_3 належну частину спадщини прийняла ОСОБА_1, так як також проживала та перебувала на реєстраційному обліку. Однак, державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за відсутністю правовстановлювального документа.
Представник Стегниківської сільської ради в судове засідання не з'явився, згідно заяви від 11.09.2013р. №178 просить справу розглядати без його участі.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно свідоцтва про народження від НОМЕР_1 від 05.01.1971р. батьками позивача ОСОБА_1 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Після одруження 27.10.1990р. ОСОБА_1 отримала прізвище «ОСОБА_1», про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу увід 27.10.19990р НОМЕР_1.
Як вбачається із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 08.08.2013р. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.05.212р.
Згідно довідки Стегниківської сільської ради від 05.08.2013р. №323 ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку в АДРЕСА_1. Разом з нею на день її смерті були зареєстровані та проживали ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_7.
Згідно довідки Стегниківської сільської ради від 03.12.2012р. №647 ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживав і перебував на реєстраційному обліку в АДРЕСА_1. Разом з ним на день його смерті проживала та була зареєстрована ОСОБА_1.
Як вбачається із інформаційної довідки Тернопільського районного ГБТІ від 16.05.2013р. №93 станом на 16.05.2013р. по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 - 1/3 частки, за ОСОБА_3 - 1/3 частки, за ОСОБА_1 - 1/3 частки. Станом на 31.07.1989р. право власності на майно було зареєстровано головою колгоспного двору ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Тернопільською районною Радою народних депутатів 31.07.1989р. на підставі рішення виконкому від 25.07.1989р. №175, реєстрований №97.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.95 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, що діяв на час виникнення правовідносин, майно колгоспного двору належить членам на праві сумісної власності.
Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР (в редакції чинній станом на вчинення спадкових дій) частку спадщини прийняв ОСОБА_3.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Стаття 1270 Цивільного кодексу України встановлює шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини
Тому, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_1
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 15.08.2013р. №2019/02-14 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті бабці ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлювального документа. Інші спадкоємці не зверталися.
Згідно ст.ст. 328, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Аналізуючи вище наведені обставини, враховуючи прийняття позивачем спадщини, відсутність вини у не вироблені спадкодавцями правовстановлювального документа, для реалізації набутих спадкових прав позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частин житлового будинку.
В іншій частині заявлених позовних вимог слід відмовити у їх задоволенні, так як безпідставно заявлені без відповідних на те правових підстав.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 60, 88, 212, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 328, 392, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку по закону після померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог - в задоволенні відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Суддя Дзюбановський Ю.І.