Справа №544/1208/13-к
Провадження №1-кп/544/69/2013
20 вересня 2013 року Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Тютюнник А.О.,
прокурорів - Юрченка С.Л., Алещенко Н.П.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, раніше судимого 18.06.2012 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 1000 грн.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_1 будучі раніше судимим 18.06.2012 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 1000 грн., який він сплатив 22.06.2012 року, маючи не зняту і не погашену судимість вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення, за наступних обставин.
22.05.2013 року близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_1, повторно, будучі в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на території господарства ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу проник до гаража, що знаходиться на території вказаного господарства, звідки діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді протиправного заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, посягаючи на суспільні відносини у сфері приватної власності, викрав електродвигун з точилом, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи від 23.05.2013 року 225,00 грн., який виносячи із гаража був помічений гостем потерпілої ОСОБА_2. На його вимогу залишити електродвигун з точилом не відреагував, а продовжив свої протиправні дії, тобто відкрито заволодів вищевказаним електродвигуном з точилом, який належить ОСОБА_2, чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 225 грн. В подальшому обвинувачений був затриманий працівниками міліції, доставлений на подвір'я гр. ОСОБА_2 де повернув потерпілій викрадене майно.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив свої показання надані на досудовому слідстві і пояснив, що 22.05.2013 року він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння йшов по АДРЕСА_1 та почувши, що на подвір'ї гр. ОСОБА_2 розпивають спиртні напої зайшов до цього будинку і разом з потерпілою та її гостями стан вживати спиртні напої. Через 30 хв. обвинувачений вийшов з будинку і помітивши через відкриті двері гаражу електродвигун, забрав його та почав виходити з цього домогосподарства. При цьому, його помітив гість гр. ОСОБА_2 - гр. ОСОБА_3 і сказав обвинуваченому покласти електродвигун на місце, однак він цього не зробив та пішов із двору. На іншій вилиці обвинуваченого затримали працівники міліції, повернули до двору потерпілої, де він віддав гр. ОСОБА_2 викрадене майно. Назву та вартість майна, що вказане в обвинувальному акті і яке він викрав, не заперечував. Свої дії охарактеризував негативно.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та дослідження характеризуючих даних обвинуваченого.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, доведена повністю. Умисні дії ОСОБА_1 органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно.
Вирішуючи питання про міру покарання, яку необхідно призначити ОСОБА_1, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчиненого злочину, дані про особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
ОСОБА_1 вчинено злочин, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо.
У відповідності до положень ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, наявності пом'якшуючої обставини, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, незначну вартість викраденого майна, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та поклавши на обвинуваченого обов'язки, визначені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Цивільний позов у провадженні не заявлений.
Судові витрати у провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази по кримінальному провадженню: електродвигун та точило, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2, залишити останній.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Цивільний позов у провадженні не заявлений.
Судові витрати у провадженні відсутні.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя -