01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.02.2009 № 8/25
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Гаращенко Т.М.
За участю представників:
Від позивача: представник не з»явився
Від відповідача: Кривенюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.11.2008
у справі № 8/25 (Катрич В.С.)
за позовом Дочірнє підприємство Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит плюс"
до Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про визнання дій відповідача неправомірними та про заборону вчиняти певнідії
10.11.2008р. Господарським судом міста Києва винесено Додаткову ухвалу по справі №8/25 на підставі ст.88 ГПК України за позовом ДП Всеукраїнська громадська організація «Союз організацій інвалідів України «Фаворит Плюс» до ДП НАЕК «Енергоатом» про визнання дій неправомірними та про заборону вчиняти певні дії, якою було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме, державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. було покладено на відповідача.
Відповідач, не погодившись з додатковою ухвалою суду, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить додаткову ухвалу скасувати на підставі ст.104 ГПК України, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права.
Представник позивача з невідомих причин не прибув у судове засідання, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду (повідомлення про вручення представнику позивача «Пелескач»поштового відправлення за № 577923 «29.12.2008р.» ) , що не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної додаткової ухвали, помилково припустився неправильного застосування норм процесуального права , з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, ДП Всеукраїнська громадська організація «Союз організацій інвалідів України «Фаворит Плюс» звернулося до суду першої інстанції з позовом до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання дій неправомірними та про заборону вчиняти певні дії.
Відповідно до п.28 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (далі - Декрет) позивач звільнений від сплати державного мита.
Кабінет Міністрів України постановою від 29.03.2002р. №411 «Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу» відповідно до статті 47-1 ГПК України постановив встановити розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів - за ставкою 118 гривень .
Таким чином, позивач не повинен платити і вартість послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118 гривень.
На підставі заяви позивача від 10.04.2008р. про припинення провадження у справі у зв»язку із відсутністю предмета спору місцевий господарський суд ухвалою від 10.04.2008р. припинив провадження у справі № 8/25 відповідно до п.1-1) ч.1 ст.80 ГПК України і цією ж ухвалою було скасовано заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу звертатись до Тендерної палати України та до Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель з пропозицією про включення позивача до Реєстру недобросовісних учасників торгів.
У зв»язку із не вирішенням питання про розподіл судових витрат по справі, суд першої інстанції, керуючись статтями 49, 86 та 88 ГПК України, прийняв оскаржувану Додаткову ухвалу, якою ухвалив стягнути з відповідача 85,00 грн.- державного мита та 118,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход Державного бюджету України.
Відповідно до статті 49 ГПКУ України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
-при задоволенні позову - на відповідача;
-при відмові в позові - на позивача;
-при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача тільки при повному або частковому задоволенні позову та лише у розмірі задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково засновано до відповідача вказані процесуальні норми, поклавши на нього сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір не розглядався по суті, а у зв»язку з відсутністю предмету спору, припинено провадження у справі.
Відповідно до статті 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку встановленому законодавством, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зі змінами і доповненнями та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93. №15( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993р. №50).
За правилами статтей 2 та 3 Декрету апеляційні скарги на ухвали господарських судів не є об»єктами справляння державного мита.
Крім того, при вирішенні питань розподілу судових витрат, господарським судом не взято до уваги, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 «Про державне мито», останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України .В усіх інших випадках застосування статтей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає ( див. Роз»яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/612 із змінами і доповненнями станом на 29.12.2008р.; абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з роз»ясненням Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609, рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 29.12.2008р. № 04-5/277).
До того ж, необхідно звернути увагу на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній додатковій ухвалі помилково зазначив, що 118 грн.- витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню в доход Державного бюджету України без урахування того, що зазначені кошти перераховуються на рахунок Державного підприємства «Інформаційні судові системи» ( див. лист Державної судової адміністрації України від 11.07.2007р. № 238).
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що Додаткова ухвала Господарського суду м.Києва від 10.11.2008р. у справі № 8/25 як така, що винесена з порушенням та неправильним застосування норм Господарського процесуального кодексу України, підлягає скасуванню.
Апеляційна скарга ДП Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» є обґрунтованою і підлягає задоволенню
Керуючись ст.ст.99.101,103-105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити.
2.Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2008р. у справі №8/25 скасувати.
3.Матеріали справи № 8/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.
16.02.09 (відправлено)