Справа № 603/733/13-ц
Провадження № 2/603/226/2013
"20" серпня 2013 р. м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді: Іванчука В. М.
при секретарі: Швець Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втрати права на користування жилим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд постановити рішення, яким визнати відповідача такими, що втратив право на користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1 та стягнути в її користь судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що на праві особистої власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй належить житловий будинок з надвірними будівлями, що в АДРЕСА_1. За даною адресою крім неї зареєстрований і її колишній чоловік, відповідач по справі ОСОБА_2, проте більше одного року не проживає у зазначеному будинку. В добровільному порядку ОСОБА_2 не знімається з реєстрації, в зв'язку з чим позивачка не може належним чином користуватися житлом.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоч належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.
Згідно ч.4 ст.169, ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки проти постановлення заочного рішення не заперечує позивач.
Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступного:
Допитаний судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що відповідач ОСОБА_2 з травня 2012 року не проживає в АДРЕСА_1.
Із реєстраційного посвідчення вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Монастириською державною нотаріальною конторою 13.02.2004 року за реєстром №122, за ОСОБА_1 зареєстровано будинковолодіння АДРЕСА_1
Згідно рішення Монастириського районного суду від 20.09.2012 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано.
Як вбачається із довідки №276 від 02.04.2013 року, виданої виконкомом Горішньослобідської сільської ради, ОСОБА_2 зареєстрований, але не проживає АДРЕСА_1 з травня 2012 року.
Відповідно до ст.405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Стаття 71 ЖК України передбачає виключний перелік обставин, коли за тимчасово відсутніми громадянами зберігається право на користування житловим приміщенням.
ОСОБА_2 зареєстрований у вищевказаному житловому будинку, але не проживає в ньому з травня 2012 року, тобто більше одного року, а тому не має права на користування жилим приміщенням, що знаходиться по АДРЕСА_1.
У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 114,70 грн. та 200,00 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 224 ЦПК України, ст.405 ч.2 ЦК України, ст.71 ЖК України, суд,-
Позов задоволити. Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 114,70 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 200,00 грн.
На заочне рішення суду відповідачем може бути подана письмова заява до Монастириського районного суду про його перегляд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В. М. Іванчук