Справа № 344/11760/13-ц
Провадження № 2/344/4814/13
25 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
секретаря Заровінської Ю.Б.,
за участі позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 07 липня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського МУЮ зареєструвала шлюб з відповідачем, про що зроблено відповідний актовий запис за № 946. В шлюбі народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть. Вважає що шлюб носить формальний характер, тому його слід розірвати.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з мотивів наведених в позовній заяві. Просила розірвати шлюб.
Відповідач не заперечив проти розірвання шлюбу. Однак не погодився із причинами припинення шлюбних відносин, які позивачка вказала у позовній заяві, як мотивацію позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 07 липня 2011 року (а.с.14) сторони зареєстрували шлюб 07 липня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського МУЮ, про що зроблено відповідний актовий запис за № 946.
В шлюбі народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27 липня 2012 року (а.с.9).
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
В судовому засіданні встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально, миритися не бажають. Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, дитину залишити на проживанні з матір'ю, після реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивачки змінити на дошлюбне.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.88,212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07 липня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського МУЮ, про що зроблено відповідний актовий запис за № 946 - розірвати.
Малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживанні з матір'ю ОСОБА_1.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивачки змінити на дошлюбне «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2. ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, - 114 грн. 70 коп. витрат по оплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Бабій О.М.