Справа №250/2332/13-ц
Номер провадження2/250/1009/13
25 вересня 2013 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Гаврилюка О.І.,
при секретарі Черевко О.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача Юшкова Д.Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» РСП «Господар» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
19 червня 2013 року позивачка звернулася до суду Донецької області з вищевказаним позовом. В обґрунтування свого позову зазначила, що вона з 02 березня 2012 року була прийнята на посаду касиром система в'їзд-виїзд ТОВ «Ясинуватський агросервіс» РСП «Господар». На день звільнення їй не було виплачено заборгованість по заробітній платі та не надано довідку про суму заборгованості з березня 2013 р. по 31.05.2013 р. Крім того, вважає, що відповідач повинен їй сплатити середній заробіток за час затримки, а також моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача ТОВ «Ясинуватський агросервіс» РСП «Господар» Юшков Д.Ю., який діє на підставі довіреності в судовому засіданні, пояснив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнає у повному обсязі, а в решті тобто в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди не визнає, так як позивачем недоведена ця моральна шкода.
Заслухавши пояснення сторони і дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ст. 10 ч. 3 та ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 58 ч. 1, 3 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета спору.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачка з 02.03.2012 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Ясинуватський агросервіс» по 31.05.2013 року, звільнений за погодженням сторін.
Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі з підприємства відповідач має перед позивачкою заборгованість по заробітній платі в сумі 2105,93 грн.
Визначену заборгованість по заробітній платі позивач у судовому засіданні визнав, спір щодо цих сум між сторонами відсутній, у зв'язку з чим на підставі положень частини 1 статті 61 ЦПК України наведені обставини не підлягають доказуванню.
Заробітна плата, як визначено частиною першою статті 115 Кодексу законів України про працю та статтею 24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», виплачується працівникам регулярно в робочі дня у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.
Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник чи уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 дійсного Кодексу, яка передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виходить з наступного.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП України).
Невиплата з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 цього Кодексу.
Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 116 КЗпП України, оскільки не провів повний розрахунок з позивачкою в день звільнення.
Середньомісячна заробітна плата складає 4698.04 грн., а середньоденний заробіток позивачки складає 82,42 грн., визначений згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 2 Постанови KM України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані, протягом двох місяців, робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) - пункт 8 вказаного Порядку.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Виходячи з графіку роботи позивачки за період з 31 травня 2013 року по день винесення рішення позивачка мала би відпрацювати 82 дня.
Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку з дня звільнення 31 травня 2013 року по 25 вересня 2013 року складає 6758 гривень 44 копійки = (82 гривень 42 копійка х 82 виходів) без урахування прибуткового податку і обов'язкових платежів.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для її відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.... Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень. Достовірність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, з врахуванням конкретних обставин справи, характеру взаємовідносин, обсягу моральних страждань у зв'язку з втратою життєвих зв'язків, порушених невиплатою заробітної плати.
Встановлені у судовому засіданні ті обставини, які свідчать про те, що з вини роботодавця - ТОВ «Ясинуватський агросервіс» РСП «господа» порушені гарантовані Конституцією України та законодавством про працю, право позивачки на оплату праці, що привело її к душевним стражданням, так як заробітна плата з'являлась джерелом існування. Позивачка була вимушена долучати додаткові зусилля для організації свого життя та членів сім'ї. Відсутність засобів для проживання та задоволення своїх щоденних потрібностей, причиняло їй моральні страждання, а відповідачем не приймалися ні які мери для припинення таких страждань.
На підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості ти справедливості, з урахуванням глибини причинених моральних страждань та представлених суду доказів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, розмір спричиненого моральної шкоди суд оцінює у розмірі 500 гривень. При цьому суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з ТОВ «Ясинуватський агросервіс» РСП «Господар» на користь позивачки становить 2105,93 +6758,44 + 500 = 9364,37 грн.
Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при розгляді справи, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог, тому з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави 229,40 грн.
Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць згідно із положенням статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 214-218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 23, 1167 Цивільного кодексу України, статтями 47, 115, 116, 117, 237-1 Кодексу Законів про Працю України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» РСП «Господар» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» РСП «Господар» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість у розмірі 9364 (дев'ять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 37 коп., яка складається з заборгованості із заробітної плати в розмірі 2105,93 грн., середнього заробітку за період затримки розрахунку без урахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 6758,44 грн., моральної шкоди у розмірі 500,00 грн.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» РСП «Господар» на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривен 40 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині стягнення заробітної плати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» РСП «Господар» за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. І. Гаврилюк