Справа № 591/3273/13-к
Провадження № 1-кп/591/142/13
26 вересня 2013 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого - судді Клімашевської І.В.,
з участю секретаря Гребенькової О.М.,
прокурора Грищук Д.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ромни, Сумської області, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,
23.02.2013 року через мережу Інтернет на сайті «Знайомства» ОСОБА_1 познайомилась з ОСОБА_2 В процесі спілкування ОСОБА_2 з'ясував, що ОСОБА_1 має довірливий характер, чим й вирішив скористатися. 08.03.2013 о 10.00 год. ОСОБА_2 переслідуючи ціль, направлену на заволодіння шахрайським шляхом коштами ОСОБА_1, діючи умисно, шляхом обману та зловживання довірою під приводом позики на оформлення документів щодо власного працевлаштування, не маючи наміру повертати кошти, заволодів грошима потерпілої на суму 270 грн. В подальшому ОСОБА_2 гроші зняв з банкомату в м. Ромни по вул. Карла Маркса, 100 та розпорядився ними на власний розсуд.
Не зупиняючись на скоєному, 08.03.2013 о 15.24 год. ОСОБА_2, повторно, з метою власного збагачення за чужий рахунок, вирішив знову скористатися довірливим характером ОСОБА_1 й незаконно заволодіти її коштами. Для цього ОСОБА_2 сказав останній, що для власного оформлення на роботу потрібні гроші, запевнивши, що зазначені гроші він поверне. При цьому мети на повернення боргу не мав. ОСОБА_1, будучи введеною в оману, перерахувала гроші на банківську картку в сумі 300 грн. ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів грошима ОСОБА_1 на суму 300 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав, повідомив суду, що з ОСОБА_1 познайомився через мережу Інтернет, декілька разів зустрічався з нею. 08.03.2013 року він позичав гроші у ОСОБА_1 в сумі 270,00 грн. та 300,00 грн. для свого друга, який мешкає в м.Ромни, та якому потрібно було заплатити борг за квартиру. Не телефонував потерпілій після 22-00 год. 08.03.2013 року, бо в нього спала дитина, а на наступний день - не було на телефонному рахунку коштів. Також зазначав, що кошти збирався повертати, але потерпіла звернулась до міліції. На даний час кошти він повернув. Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, а між ним та ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини.
Суд оцінює такі покази обвинуваченого, як спробу уникнути відповідальності, оскільки його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, допитана потерпіла ОСОБА_1 суду повідомила, що з ОСОБА_2 вона познайомилась через мережу Інтернет в лютому 2013 року. Після знайомства він приїжджав до неї в гості на 3 дні, а потім - спілкувались по телефону. 08.03.2013 року ОСОБА_2 зателефонував їй та попросив позичити 200-300 грн., обіцяючи повернути в той же день. Вона перерахувала йому на банківську картку через мережу Інтернет програму «Приват-24» кошти в сумі 270,00 грн. В цей же день ОСОБА_2 ще телефонував неодноразово та просив перерахувати йому 300,00 грн., зобов»язавшись ввечері повернути їй всю суму. Пояснював, що йому потрібні кошти, щоб віддячити людям, які йому допомагають працевлаштуватись на роботу у виправну колонію. Вона знову за допомогою програми «Приват-24» перерахувала йому на банківську картку зазначену суму. При цьому, як при першому , так при другому відправленні коштів була присутня її сестра - ОСОБА_3 В подальшому, в цей день, вона декілька разів телефонувала ОСОБА_2, він обіцяв повернути кошти, а близько 22 год. вимкнув телефон та на її дзвінки та відправлені СМС не відповідав. За таких обставин, вона зрозуміла, що він скористався її довірою та заволодів її коштами, тому написала заяву в міліцію. Також повідомляла про те, що спочатку, коли ОСОБА_2 викликали в міліцію та відбирали пояснення, він взагалі повідомляв, що вперше її баче. Кошти він повернув коли вже справа знаходилась в суді, тому матеріальних претензій вона до нього не має, проте вважає, що він повинен понести покарання за вчинений злочин.
Свідок ОСОБА_3 підтвердила, що її сестра ОСОБА_1 08.03.2013 року відправляла ОСОБА_2 кошти в сумі 270,00 грн. та 300,00 грн., які останній обіцяв повернути в той день ввечері. Але як 08.03.2013 року, так і в подальшому коштів він не повертав, на зв»язок не виходив. Така поведінка обвинуваченого і стала підставою для звернення її сестри до правоохоронних органів.
Окрім вказних доказів, вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- банківською випискою за 08.03.2013 року, з якої вбачається, що дійсно ОСОБА_1 перераховувала кошти в сумі 270,00 грн. та 300,00 грн. (а.с.48);
- інформацією про власника банківської картки НОМЕР_1 ОСОБА_2, з якої вбачається, що останній отримував кошти від ОСОБА_1 (а.с. 50-53);
- роздруківкою інформації, отриманої від ПрАТ «МТС Україна», про вхідні та вихідні дзвінки, смс-повідомлення, якою повністю підтверджуються покази, надані потерпілою ОСОБА_1 В той же час, вказаною інформацією повністю спростовуються покази обвинуваченого про те, що перед тим, як зателефонувати ОСОБА_1 з проханням позичити кошти, він телефонував другу ОСОБА_4 за номером НОМЕР_2 та своїй матері ОСОБА_5 за номером НОМЕР_3, які відмовили в наданні йому коштів в позику, оскільки в роздруківці відсутні такі дзвінки. Крім того, як вбачається з наданої ПрАТ «МТС Україна» інформації ОСОБА_2 08.03.2013 року після 22-00 год. не вимикав телефон, а, навпаки, здійснював дзвінки. 09.03.2013 та 10.03.2013 року ОСОБА_2 неодноразово телефонував різним абонентам та розмови були досить тривалими ( від 9 сек. до 1374 сек.), що спростовує покази ОСОБА_2 про те, що у нього в ці дні були відсутні кошти на рахунку, через що він не міг зателефонувати ОСОБА_1 В той же час, вбачається, що ОСОБА_1 постійно йому в зазначений період телефонувала та відправляла смс-повідомлення.
Суд не може прийняти до уваги твердження обвинуваченого, що між ним та потерпілою склались цивільно-правові відносини, оскільки вищенаведені докази в повній мірі підтверджують те, що ОСОБА_2 з метою отримання коштів повідомляв ОСОБА_1 неправдиву інформацію стосовно свого працевлаштування, що викликало у ОСОБА_1 неправильне уявлення про обставини і вона, будучи введеною в оману, та через невиправдану довірливість передавала кошти ОСОБА_2 Останній же не намагався домовитись з потерпілою про повернення коштів, уникав розмов та зустрічей з нею, кошти повернув вже під час розгляду справи в суді, при цьому намагався ввести в оману суд, повідомляючи неправдиві відомості про обставини кримінального правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що вищевикладеними доказами в повному обсязі доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України, оскільки він заволодів шахрайським шляхом коштами ОСОБА_1 в сумі 270,00 грн., та за ч.2 ст.190 КК України - так як він повторно заволодів шахрайським шляхом коштами потерпілої в сумі 300,00 грн.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що обвинувачений вчинив злочини невеликої та середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання .
Враховуючи викладене, суд вважає, що покарання обвинуваченому за кожен вчинений злочин слід призначити в межах санкцій статей, за якими його визнано винним, у виді обмеження волі, а остаточне покарання - за правилами ст.70 КК України застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Потерпілою ОСОБА_1 заявлявся цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 завданих збитків на суму 570,00 грн., але у зв»язку з тим, що під час судового розгляду обвинувачений вказану суму коштів відшкодував, потерпіла подала заяву про залишення позову без розгляду.
За таких обставин, цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданих збитків в сумі 570,00 грн. необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.190 КК України та ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.190 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- за ч.2 ст.190 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Згідно ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 570,00 грн. - залишити без розгляду.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний райсуд м.Суми.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Клімашевська І.В.