Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко А.О.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"25" вересня 2013 р. Справа № 2-а/0614/10439/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від "10" червня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 10 червня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, визнано дії відповідачів неправомірними.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_4 за період з 29.03.2011 року по 29.09.2011 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює 30 % від мінімальної заробітної плати, щомісячно, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 в період часу з 29.03.2011 року по 23.07.2011 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру даної пенсії для осіб, які відносяться до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та мають третю групу інвалідності - 50 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач по справі - управління Пенсійного фону України в Малинському районі, подали апеляційну скаргу в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради в Житомирській області та позивач апеляційні скарги не подавали.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивач, є пенсіонером має 3-ю групу інвалідності, що пов"язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі, проживає м.Малин, Житомирської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до посиленого радіоекологічного контролю, а також є потерпілим від аварії на ЧАЄС 1-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У статті 49 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 зазначеного Закону встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3-ї групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначалися постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, №836 від 26.07.1996 року, №562 від 12.07.2005 року, тоді як ст. ст. 62 та 67 Закону №796 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз"яснення порядку застосування цього Закону, підвищувати розмір доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідності до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують правильність висновків суду 1-ї інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Малинський районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2, 195, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від "10" червня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області вул. Чорновола,38-Б,м. Малин,Житомирська область,11603 Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області пл. Соборна, 12 А,м. Малин,Житомирська область,11601