19 вересня 2013 р.Справа № 520/3558/13-а
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Огренич І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Яковлева Ю.В,
судді - Жука С.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про стягнення підвищення до пенсії,
19 березня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФ України в Приморському районі м. Одеси про стягнення підвищення до пенсії, як дитині війни, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в недіючій редакції з 21 травня 2011 року.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірної бездіяльності.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з повної необґрунтованості даного позову.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка відноситься до категорії дитина війни. В 2012-2013 роках спірне підвищення до пенсії отримувала у відповідності з постановами КМ України, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від18.11.2004 року № 2195-IV (не чинна редакція), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом з цим, Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнені Прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, якими серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 червня 2011 року.
На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-6 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 6 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»від 10 червня 1997 року № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року.
У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту терміни застосування положень статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 23 липня 2011 року здійснюються у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»визнані такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Таким чином, на думку колегії суддів, позовні вимоги за 2012-2013 роки задоволенню не підлягають.
Однак, позивачка просила суд зобов'язати відповідача вчинити спірні дії з 21 травня 2011 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів поважності причин пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Отже, позовні вимоги поза межами строку звернення до адміністративного суду підлягають залишенню без розгляду.
Пунктом 1 ст. 201 КАС України передбачено, що підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив дану справу по суті, однак з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого його постанова підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: «В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про стягнення підвищення до пенсії за період з 19 вересня 2012 року по 19 березня 2013 року - відмовити. Решту позовних вимог - залишити без розгляду». В іншій частині постанову Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /Ю.В. Яковлев/
/С.І.Жук/