Ухвала від 19.09.2013 по справі 2а-1970/2365/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Справа № 158013/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Затолочного В.С.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-1970/2365/12 за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, третя особа Тернопільська митниця про стягнення заборгованості перед бюджетами,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що згідно листа Тернопільської митниці від 18.05.2012р. №8/1.1-3690, у відповідача залишається заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 157 279,17 грн..

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Державної податкової служби, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зокрема зазначає, що суд першої інстанції виносячи оскаржувану постанову не дослідив належним чином того, що прокурор м. Тернополя в особі Тернопільської ОДПІ звертався з позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення вищезазначеної заборгованості в порядку передбаченому нормами Господарського процесуального Кодексу України в Господарський суд Тернопільської області. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.05.2007р. №13/88-1996 відкрито провадження. В ході розгляду даної справи провадження двічі зупинялося, зокрема з 11.05.2007р. по 22.10.2008р. (до вирішення в порядку адміністративного судочинства справи №12/84-1564 за позовом СПД ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської митниці) та з 31.10.2008р. по 14.04.2010р. (до вирішення Вищим адміністративним судом України справи №12/84-1564 за позовом СПД ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської митниці). Постановою Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2010р. задоволено позовні вимоги прокурора м. Тернополя в особі Тернопільської ОДПІ до СПД ОСОБА_1 по справі №13/88-1996 про стягнення заборгованості. Однак, дана постанова була оскаржена відповідачем та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2010р. №13/88-1996 апеляційну скаргу частково задоволено, рішення господарського суду Тернопільської області від 23.04.2010р. у справі №13/88-1996 скасовано, провадження у справі припинено з підстав передбачених п.1 ч.І ст. 80 ГПК України, а саме - спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Та, відповідно, не розглянув заяву позивача викладену першим пунктом позовної заяви про визнаня причини пропуску строку звернення до суду поважними та відкриття провадження в даній справі.

Таким чином, враховуючи дату узгодження податкових повідомлень від 20.03.2007р. №007 та №006, що стали підставою для виникнення заборгованості перед державним бюджетом 05.04.2007р., вимоги ст. 52 ГПК України, відповідно до якої перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі, а також термін судового розгляду справи за позовом прокурора м.Тернополя в особі Тернопільської ОДПІ до СПД ОСОБА_1 по справі №13/88-1996, апелянт вважає, що строк звернення до суду з даним позовом передбачений ст.102 Податкового кодексу України пропущений з поважних причин.

Представник апелянта засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив в її задоволенні відмовити, а постанову Горохівського районного суду Волинської області від 29.05.2012р. залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строки звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропущення позивачем строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується те, що прокурор м. Тернополя в особі Тернопільської ОДПІ звертався в суд із позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення вищезазначеної заборгованості в порядку Господарського процесуального Кодексу України, - Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.05.2007 р. № 13/88-1996 відкрито провадження. В ході розгляду даної справи провадження двічі зупинялося, зокрема з 11.05.2007p. (до вирішення в порядку адміністративного судочинства справи №12/84-1564 за позовом СПД ОСОБА_1 про скасування податкового- повідомлень-рішення Тернопільської митниці) та з 31.10.2008 р. по 14.04.2010 р. до вирішення Вищим адміністративним судом України справи №12/84-1564 за позовом СПД ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської митниці). Постановою Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2010р. задоволено позовні вимоги прокурора м.Тернополя в особі Тернопільської ОДПІ до СПД ОСОБА_1 по справі №13/88-1996 про стягнення заборгованості. Однак дана постанова була оскаржена відповідачем та Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 р. №13/88-1996 апеляційну скаргу частково задоволено, рішення господарського суду Тернопільської області від 23.04.2010р. у справі № 13/88-1996 скасовано, провадження у справі припинено з підстав передбачених п.1 ч.І ст. 80 ГПК України, а саме - спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. З огляду на дану норму, податкові зобов'язанні визначені Тернопільською митницею стали узгодженими 29.11.2007р.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки спірні правовідносини виникли на час дії старої редакції ст.. 99 КАС України, то тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строк) давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу

З врахуванням положень п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України строк давності протягом якого міг бути стягнутий з СПД ОСОБА_1 податковий борг закінчився 08.01.2011 р.

Поряд з тим, питання виникнення податкового боргу та строків його стягнення було, крім іншого, предметом розгляду Тернопільським окружним адміністративним судом по справі № 2-а-1970/697/11 (постанова суду від 13.04.2011р.)

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків. Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення податкового боргу) стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Тому, після настання зазначених обставин та з урахуванням строку, передбаченого п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст.10 Закону № 2181, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу. Відповідно, з цього моменту починається перебіг строку звернення контролюючого органу з відповідним позовом до адміністративного суду, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України.

Згідно з матеріалами справи Тернопільською ОДПІ надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу від 30.05.2008 р. за № 1/2229 34987 та другу податкову вимогу від 04.07.2008 р. за № 2/2843 41803, тому, перебіг строку на звернення податковим органом до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу в порядку, визначеному ч. 2 ст. 99 КАС України, розпочався 11.08.2008р.

Тому Тернопільською ОДПІ Тернопільської області ДПС пропущено як строки, які визначені ст. 99 КАС України на звернення до адміністративного суду, так і строки, визначені п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України на стягнення податкового боргу.

Щодо покликання позивача на ст. 52 ГПК України, суд вважає такі безпідставними, оскільки, дана норма зупиняє процесуальні строки, які встановлені виключно Господарським процесуальним кодексом України, а не КАС України.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з тим що позивач без поважних причин пропустив строки звернення з адміністративним позовом до суду, однак зважаючи на редакцію ст.100 КАС України, яка діяла на момент звернення позивача до суду та розгляду справи судом першої інстанції, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тому суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що адміністративний позов поданий після закінчення строків встановлених законом, повинен був залишити такий без розгляду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду, таким чином, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-1970/2365/12 скасувати.

Адміністративний позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетами залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 24.09.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Затолочний В.С.

Попередній документ
33720942
Наступний документ
33720944
Інформація про рішення:
№ рішення: 33720943
№ справи: 2а-1970/2365/12
Дата рішення: 19.09.2013
Дата публікації: 27.09.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: